Ще недавно праву півкулю людського мозку лікарі та фізіологи вважали мало не марною. Але численні дослідження, проведені останнім часом, спростували цей погляд. Обидві півкулі відповідають за певні види людської життєдіяльності.
- Ліва півкуля розповідає промовою, листом, рахунком, пам'яттю на слова, логікою. Ліва півкуля – це «логік», який звикли все зважувати та аналізувати.
- Права півкуля сприймає просторові відносини, визначає наявність музичного слуху, пізнає ціле в області. Права півкуля – це «інтуїт», що використовує осяяння.
Правий мозок без лівого – це скарб без ключа, а ліва півкуля без правого – безмовний ключ від цього скарбу.
Кожна з півкуль мозку по-своєму перетворює отриману інформацію. Ця особливість організації мозку з віком та розвитком людини посилюється і виявляється настільки суттєвою, що поступово півкулі починають дуже по-різному брати участь у всіх психічних процесах. Зазвичай якийсь із них у людини стає домінуючим, що відбивається на індивідуальних властивостях особистості.
«Лівопівкульних» людей більше тягне в науку чи прагматичну практику, у всі сфери життя. «Правопівкульні» більше прагнуть займатися мистецтвом чи сферами діяльності, що потребують індивідуальних образних рішень. Переважна більшість великих творців композиторів, письменників, поетів, музикантів, художників тощо «правопівкульні» люди.
Вся сучасна цивілізація переважно «лівопівкульна». На жаль, люди здебільшого ігнорують незліченні можливості, що таяться у правій половині мозку, недооцінюючи значення інтуїції та інтуїтивного пізнання.
Переваги гармонійної роботи півкуль мозку величезні. Це своєрідний ключик, що дозволяє відкрити дверцята, за якими сховані величезні потенційні можливості людини.