Великі планери: дивовижні планерні сумчасті з Австралії

Великі планери (Greater Gliders) — це незвичайні сумчасті тварини, які мешкають в евкаліптових лісах східної частини Австралії. Завдяки своїм широким шкірним перетинкам між лапами вони здатні здійснювати вражаючі планерні польоти, долаючи десятки метрів у лісовому наметі. Нижче наведено докладну інформацію про цих цікавих істот.

Короткий огляд

• Середній розмір: довжина тіла від 34 до 58 см, хвіст може досягати 60 см
• Маса: від 900 г до 1,7 кг
• Забарвлення: хутро варіюється від майже білого до темно-сірого
• Спосіб життя: нічні, поодинокі тварини, надають перевагу денному відпочинку в дуплах дерев

Спочатку вважалося, що існує лише один вид великих планерів, однак після нещодавніх досліджень розрізняють три види цих тварин, які різняться за розмірами:

• Північний великий планер: виростає лише до розміру невеликого кільцехвостого опосума;
• Південний великий планер досягає розмірів великого домашнього кота;
• Центральний великий планер займає проміжне положення між двома іншими видами.

Середовище існування та ареал

Великі планери обирають густі евкаліптові ліси у прибережних та гірських районах східної Австралії. Їм потрібні високі дерева з густим кронуванням, щоб безпечно пересуватися між гілками. Під час денного сну вони зазвичай ховаються в дуплах дерев, які забезпечують захист від хижаків та екстремальних погодних умов.

Харчування та поведінка

Основу раціону великих планерів становлять листя, квіти та пагони евкаліптів. Вони також можуть поїдати бруньки та ягоди, якщо з’являється така можливість.

Ці сумчасті активні вночі й виходять на пошуки їжі після заходу сонця. Вони живуть поодинці, за винятком сезонних контактів самців і самок у період розмноження, а також самок із дитинчатами. Відзначаються обережністю, рідко покидають крону дерев і уникають відкритих просторів.

Здатність до польоту-паріння

Найяскравіша особливість великих планерів — це вміння «ковзати» повітрям за допомогою шкірних перетинок, що тягнуться від ліктів до щиколоток. За один «стрибок» вони здатні подолати відстань до 100 метрів, змінюючи напрям під час польоту. Така здатність допомагає їм не лише швидко пересуватися у пошуках їжі, але й рятуватися від наземних хижаків.

Розмноження

Великі планери — сумчасті тварини, а це означає, що їхні дитинчата народжуються дуже маленькими і продовжують розвиватися в материнській сумці. Після кількох місяців, проведених у сумці, потомство переходить у дупло дерева, де ще певний час перебуває під захистом і опікою матері, перш ніж стати повністю самостійним.

Охоронний статус і проблеми збереження

У деяких регіонах Австралії чисельність великих планерів зменшується. Основні загрози включають:

• Вирубку лісів: зменшення кількості старих дерев, у яких утворюються дупла для схову й відпочинку, а також скорочення кормової бази.
• Зміни клімату: аномальна спека та посухи можуть негативно впливати на евкаліптові ліси й знижувати доступність їжі.
• Фрагментацію середовища існування: дороги та сільськогосподарські угіддя розривають лісовий ландшафт, ускладнюючи вільне пересування тварин.

Міжнародний союз охорони природи (IUCN) відносить великих планерів до вразливих видів (Vulnerable), тому в багатьох регіонах вживаються заходи для збереження їхнього природного середовища.

Цікаві факти

1. У великих планерів дуже густе хутро, яке захищає їх від низьких нічних температур, характерних для гірських районів Австралії.
2. На відміну від більш галасливих сумчастих, великих планерів рідко можна побачити або почути: вони малоспілкувальні й ведуть скромний спосіб життя у високих кронах.
3. Відомо, що великі планери досить чутливі до стресу. Утримувати їх у зоопарках складно, оскільки цим тваринам потрібні просторі вольєри та особливі умови.
4. Ці нічні „дивани-квіткоїди“ допомагають підтримувати здоров’я евкаліптових лісів, оскільки їхнє харчування стимулює регенерацію пагонів дерев і забезпечує поширення насіння.
5. Великі планери — найбільші планерні сумчасті у світі. Їхня довжина (включаючи хвіст) може досягати майже одного метра. Хвіст у них довгий і пухнастий, що дозволяє ефективно маневрувати під час польоту.
6. Раціон великих планерів майже повністю складається з евкаліптового листя, яке багате токсинами. У цих тварин є особлива система травлення, яка дозволяє безпечно виводити шкідливі речовини. У їхньому кишечнику живуть специфічні бактерії, що розщеплюють токсини й допомагають витягувати поживні речовини з жорсткої рослинної їжі.
7. У порівнянні з іншими сумчастими великі планери мають низьку швидкість обміну речовин. Це допомагає їм економно витрачати енергію, адже евкаліптова дієта не надто поживна.
8. У денний час, ховаючись у дуплах або в листі дерев, великі планери здатні годинами сидіти нерухомо. Така поведінка знижує ризик зустрічі з хижаками й допомагає економити енергію.
9. Хутро великих планерів може бути не лише сірим: трапляються майже білі, а також темні (майже чорні) особини. Така мінливість забарвлення зумовлена як генетичними факторами, так і умовами середовища.
10. У великих планерів зазвичай народжується лише одне дитинча на рік, і воно досить довго (3–4 місяці) розвивається в материнській сумці. Після виходу з сумки малюк ще певний час тримається поруч із матір’ю, навчаючись навичкам виживання в кронах дерев.

Великі планери — унікальні мешканці австралійських лісів, які вражаюче парять між деревами та роблять суттєвий внесок в екосистему евкаліптових масивів. Збереження цих тварин — важливе завдання для майбутніх поколінь. Захисні заходи, спрямовані на збереження старих дерев і відновлення втрачених лісових територій, допоможуть забезпечити безпеку та процвітання великих планерів у дикій природі.

Великий планер: відео