Космос — це невивчена і дивовижна область, яка привертає увагу людей з давніх часів. Але наскільки добре ми знаємо космос? Які міфи та омани оточують його?
У цій статті ми розглянемо десять найпоширеніших та хибних уявлень про космічні явища і об'єкти, які не відповідають науковим фактам. Приготуйтеся до захоплюючої подорожі галактиками та планетами, яка розвіє вигадки про космос.
Натисніть на кнопку «ФАКТ» під картинкою, щоб дізнатися правду
ВИГАДКА
Сонячне затемнення — рідкісна подія
ФАКТ
Багато людей вважають сонячне затемнення рідкісним та дивовижним явищем, яке трапляється раз на кілька десятиліть. Однак насправді сонячні затемнення відбуваються набагато частіше, ніж ми думаємо. Щороку на Землі може відбуватися від 2 до 5 сонячних затемнень, з яких не більше двох є повними або кільцеподібними. У середньому за сто років це становить близько 237 сонячних затемнень: 160 часткових, 63 повних та 14 кільцеподібних.
Чому ж тоді нам здається, що затемнення рідкісні? Річ у тім, що зона видимості сонячного затемнення охоплює лише невелику частину поверхні Землі. Тому в одному й тому ж місці повне сонячне затемнення можна спостерігати вкрай рідко — інколи раз на кілька сотень років. Але якщо дивитися глобально, то затемнення відбуваються регулярно та передбачувано. Це означає, що десь на планеті люди спостерігають це вражаюче явище практично щороку.
Таким чином, сонячні затемнення не є настільки рідкісними з точки зору астрономії, хоча для кожної конкретної людини можливість побачити його може здаватися унікальною. Це робить спостереження затемнення ще більш захопливим і цінним досвідом.
ВИГАДКА
Полярна зірка — найяскравіша на небі Північної півкулі
ФАКТ
Багато людей помилково вважають, що Полярна зірка є найяскравішою зіркою на небі Північної півкулі. Насправді, вона навіть не входить у десятку найяскравіших зірок нічного неба. Її яскравість значно поступається таким зіркам, як Сіріус, Вега, Арктур і Капелла.
Чому ж тоді Полярна зірка настільки відома? Вся справа в її унікальному положенні на небесній сфері. Вона розташована майже точно над Північним полюсом Землі, що робить її практично нерухомою відносно інших зірок. Цю властивість здавна використовували мореплавці та мандрівники для орієнтації на місцевості та визначення напрямку на північ.
Цікавий факт: Полярна зірка — це не одна зірка, а складна потрійна зоряна система. У центрі знаходиться надгігант Полярна A, який перевершує наше Сонце за яскравістю приблизно в 2000 разів і за масою в 6,4–6,7 рази. Його радіус становить близько 47–50 радіусів Сонця, що робить його справді гігантським світиком. Навколо нього обертаються дві зірки-супутниці — Полярна B і Полярна C, які також є важливими компонентами цієї системи.
Яскравість зірки на нашому небі залежить не тільки від її власної світності, але й від відстані до неї. Дуже яскрава зірка, яка знаходиться на великій відстані від Землі, може здаватися нам тьмяною, тоді як менш яскрава, але ближча зірка буде виглядати набагато яскравіше. Тому, незважаючи на свою величезну світність і розміри, Полярна зірка не є найяскравішою для земного спостерігача.
Таким чином, значущість Полярної зірки обумовлена не її яскравістю, а унікальним положенням та фізичними характеристиками. Вона залишається важливим об'єктом як для наукових досліджень, так і для любителів астрономії, продовжуючи захоплювати та дивувати своїм величчю і таємницями.
ВИГАДКА
Комети — величезні космічні тіла — небезпечні для Землі
ФАКТ
Багато людей вважають, що комети — це величезні космічні тіла, які представляють серйозну небезпеку для Землі. Однак зіткнення комети з нашою планетою не обов'язково стане найкатастрофічнішою подією. Незважаючи на значні видимі розміри комет, основна їхня маса зосереджена в ядрі, яке, по суті, є «брудною сніжинкою» — сумішшю льоду, космічного пилу, мінеральних частинок і каменів.
Французький фізик Жак Бабіне влучно назвав комети «видимим ніщо». Коли комета наближається до Сонця, тепло змушує гази та пил вириватися з ядра у вигляді вражаючих фонтанів. Ці викинуті речовини утворюють кому — світну хмару навколо ядра, — та знаменитий хвіст комети, що складається з газу та пилу.
Таким чином, хоча комети можуть виглядати загрозливо та вражаюче на нічному небі, їхня реальна маса та щільність відносно невеликі. Це означає, що потенційний збиток від зіткнення комети із Землею може бути значно меншим, ніж від щільніших та масивніших об'єктів, таких як астероїди. Комети більше вражають своєю красою та загадковістю, ніж реальною загрозою для нашої планети.
ВИГАДКА
Оскільки Місяць обертається навколо своєї осі, то з Землі можна побачити всі його сторони
ФАКТ
Багато хто вважає, що оскільки Місяць обертається навколо своєї осі, ми можемо побачити всі його сторони із Землі. Однак це не так. У Місяця є так звана «зворотна сторона» — частина поверхні, яку ми ніколи не бачимо. Чому ж ми завжди спостерігаємо лише одну і ту ж сторону Місяця?
Справа в тому, що період обертання Місяця навколо своєї осі та період його обертання навколо Землі практично збігаються. Це явище називається синхронним обертанням і виникло через взаємодію припливних сил між Землею і Місяцем, а також через неоднорідності в розподілі маси всередині Місяця. У результаті Місяць завжди обернений до нас однією і тією ж стороною.
Цікаво, що це збіг не є абсолютно точним. Завдяки невеликим коливанням у русі Місяця, відомим як лібрації, ми можемо побачити трохи більше його поверхні, ніж рівно половину. У підсумку, із Землі доступно для спостереження близько 59 % місячної поверхні.
ВИГАДКА
Невидима сторона Місяця не освітлюється Сонцем
ФАКТ
Багато людей вважають, що невидима сторона Місяця ніколи не освітлюється Сонцем і постійно занурена в темряву. Однак це омана. Насправді будь-яке сферичне тіло, включно з Місяцем, отримує рівну кількість сонячного світла з усіх боків у процесі свого обертання.
Місяць обертається навколо своєї осі й обертається навколо Землі приблизно за 29,5 земних діб — це називається синодичним місяцем. Тому кожна ділянка місячної поверхні освітлюється Сонцем майже 15 земних днів, після чого занурюється в темряву на такий же період. Під час місячного дня поверхня нагрівається до екстремальних температур, досягаючи понад +115 °C. Коли настає місячна ніч, температура різко падає, і поверхня охолоджується до –170 °C, а в деяких місцях, наприклад у глибоких кратерах на полюсах, — до –240 °C.
Таким чином, так звана "темна" сторона Місяця не є постійно темною чи холодною. Вона отримує стільки ж сонячного світла, скільки і сторона, обернена до Землі. Різниця лише в тому, що через синхронне обертання Місяця ми ніколи не бачимо цю сторону з нашої планети. Але вона піддається тим самим циклам дня і ночі, що робить її не менш цікавою для вивчення та дослідження.
ВИГАДКА
Зірки нерухомі
ФАКТ
Багато людей вважають, що зірки на нічному небі нерухомі та зберігають свої позиції незмінними. Однак це не так. Небо насправді динамічне та постійно в русі, просто ці зміни відбуваються на часових масштабах, які значно перевищують людське життя. Усе, що відбувається в космосі, триває сотні, тисячі і навіть мільйони років, тому для нас ці рухи практично непомітні — наше життя за космічними мірками лише мить.
Хоча переміщення галактик не видно навіть протягом століть, деякі зірки рухаються з такою високою швидкістю, що зміни їхнього положення стають помітними вже через кілька років спостережень. Наприклад, зірка Барнарда летить крізь космічний простір зі швидкістю близько 110 км/с. Для порівняння, наше Сонце переміщається відносно інших зірок зі швидкістю приблизно 20 км/с.
Це означає, що зірки не стоять на місці, а мчать крізь Всесвіт з величезними швидкостями. Через величезні відстані до них і масштаби руху ми не можемо помітити ці переміщення неозброєним оком. Однак за допомогою сучасних телескопів і тривалих спостережень астрономи фіксують ці зміни, розкриваючи перед нами динамічну картину космосу.
ВИГАДКА
Опинившись у космосі, людина буде буквально розірвана внутрішнім тиском
ФАКТ
Насправді це не більше ніж вигадка, і ніякого «вибуху» не буде. Тканини людського тіла достатньо міцні та еластичні, щоб витримати перепад тиску в одну атмосферу, який існує між нашим організмом і вакуумом космосу.
Що ж дійсно станеться з людиною в такій ситуації? Головною загрозою стане задуха через відсутність кисню. У вакуумі космосу немає повітря для дихання, і людина втратить свідомість уже через 10–15 секунд через нестачу кисню в мозку. Без своєчасної допомоги смерть настане протягом кількох хвилин.
Температурні умови в космосі теж становлять небезпеку, але не так, як це часто показують у фільмах. Людина не замерзне миттєво, оскільки в вакуумі тепло передається лише випромінюванням, а не конвекцією чи провідністю. Це означає, що втрата тепла відбудеться набагато повільніше, ніж можна було б очікувати.
Нарешті, космічне випромінювання та сонячна радіація можуть завдати шкоди клітинам організму, але це стане проблемою лише за тривалого впливу. У короткостроковій перспективі головною небезпекою залишається відсутність кисню.
ВИГАДКА
Зірки з одного сузір'я завжди знаходяться поруч
ФАКТ
Багато людей вважають, що зірки, що утворюють одне сузір'я, знаходяться поруч одна з одною в космосі. Однак це омана. Таке враження виникає тому, що ми бачимо зірки, які проектуються на уявну площину небесної сфери, створюючи впізнавані візерунки на нічному небі. Насправді, зірки в одному сузір'ї можуть бути розділені величезними відстанями і знаходитися на різних глибинах космосу.
Візьмемо, наприклад, сузір'я Великої Ведмедиці, відоме завдяки своїй яскравій частині — «Ковшу», що складається з семи зірок. Із Землі ці зірки здаються розташованими близько одна до одної, утворюючи знайомий силует. Однак насправді вони знаходяться на різних відстанях від нас і одна від одної. Деякі з цих зірок віддалені від Землі на 60–80 світлових років, тоді як інші можуть бути розташовані ще далі.
Важливо зазначити, що для астрономів сузір'я Великої Ведмедиці включає набагато більше зірок — понад 100, кожна з яких має своє унікальне положення в просторі. Ці зірки не пов'язані між собою гравітаційно та рухаються по своїх власних орбітах навколо центру галактики. Сузір'я — це, по суті, продукт людської уяви та зручний спосіб орієнтування на небі, а не реальні скупчення зірок, які знаходяться в безпосередній близькості.
ВИГАДКА
Попадання космічного корабля в метеорний потік спричиняє його загибель або значні пошкодження
ФАКТ
Насправді метеорні потоки складаються з частинок, які в основному не більше піщинки. Ці мікроскопічні фрагменти — залишки комет або астероїдів — розсіюються по орбітах і створюють своєрідні «космічні пилові доріжки».
Коли Земля перетинає такі області, ми спостерігаємо метеорні дощі, і ці частинки згоряють в атмосфері, створюючи ефект «падаючих зірок». У космосі ж щільність цих частинок настільки низька, що космічний корабель, який проходить через метеорний потік, практично не відчуває на собі їхнього впливу. Сучасні космічні апарати оснащені захистом від мікрометеороїдів — спеціальними екранами та матеріалами, здатними поглинати енергію дрібних зіткнень.
Лише дуже незначна частина метеорних частинок має розмір, порівнянний з «справжніми» каменями в кілька сантиметрів. Ймовірність зіткнення з такими об'єктами надзвичайно мала, і траєкторії космічних кораблів зазвичай розраховуються таким чином, щоб мінімізувати ці ризики.
Таким чином, космічний корабель, що потрапив у метеорний потік, спокійно пролетить крізь нього і навіть не «помітить» цього. Це дозволяє вченим та інженерам впевнено планувати міжпланетні місії, не побоюючись катастрофічних наслідків від метеорних потоків.
ВИГАДКА
Слова «космос» і «невагомість» мало не синоніми
ФАКТ
Багато людей вважають, що поняття «космос» і «невагомість» практично невіддільні й є синонімами. Однак стан невагомості можна випробувати і на Землі, і для цього не обов'язково бути космонавтом. Достатньо просто стрибнути зі стільця! Звичайно, в цьому випадку невагомість триватиме лише частки секунди, але ви все ж її відчуєте.
Парашутисти, які стрибають з літака, також переживають моменти невагомості, особливо в перші секунди вільного падіння. Спортсмени-стрибуни та батутісти відчувають цей стан у верхній точці свого стрибка, коли сили тяжіння та інерції врівноважуються.
На Землі неможливо створити умови тривалої невагомості через постійне тяжіння нашої планети. Однак короткочасні відчуття цього унікального стану доступні кожному з нас. Це показує, що невагомість не є ексклюзивним явищем космосу і може бути відчутна навіть у повсякденному житті.
Рекомендуємо також:
◆Факт чи Вигадка: Хибні твердження про навколишні нас тіла та речовини
◆Факт чи Вигадка: Розвінчуємо вигадані уявлення про винаходи та техніку
◆Факт чи Вигадка | Закони фізики: спростовуємо хибні твердження науковим підходом