Багато хто думає, що чим вищий коефіцієнт інтелекту, тим розумніша людина. Тестування інтелекту було дуже популярне у світі на початку нинішнього століття. У нас же воно популярне досі. Вийшло кілька книг, в Інтернеті з'явилося багато тестів для перевірки інтелекту. Однак у розвинених країнах популярність подібних тестів пішла на спад. І значною мірою через те, що широкомасштабні дослідження показали, що так званий коефіцієнт інтелекту (IQ) дуже відносна «міра» для людського розуму.
Зазначається, що IQ швидше говорить про швидкість мисленнєвих процесів (завдання тестів потрібно виконати за обмежений проміжок часу), а не про вміння мислити або про оригінальність мислення. Водночас серед найвидатніших мислителів було чимало «тугодумів», наприклад Альберт Ейнштейн.
Слід зазначити і те, що, як показали дослідження, видатних успіхів у науці, мистецтві, бізнесі та політиці часто досягають ті люди, у яких невисокий IQ, тоді як ті, у кого високий коефіцієнт інтелекту, особливих успіхів не досягають і часто безпорадні у вирішенні життєвих проблем.
Image by marymarkevich on Freepik
І ще про одне цікаве дослідження. Виявляється, жінки та чоловіки по-різному оцінюють коефіцієнт свого інтелектуального розвитку. Про це повідомили вчені шотландського університету в Единбурзі. У їхньому дослідженні брали участь 502 жінки та 265 чоловіків. Вони мали приблизно визначити рівень свого IQ, а також цей показник для своїх батьків. Нормою вважається коефіцієнт, рівний 100 пунктам. З’ясувалося, що жінки присвоїли собі середній IQ у 120 пунктів, а чоловіки — у 127.
Крім того, більшість чоловіків були впевнені, що їхній IQ значно перевищує материнський, але вони так само розумні, як їхні батьки. У свою чергу жінки вказували, що їхній коефіцієнт нижчий, ніж у батька, однак дорівнює коефіцієнту матері. Виходячи з таких цікавих результатів, автори дослідження дійшли висновку, що жінки рідше досягають успіхів у кар’єрі, оскільки часто недооцінюють рівень власного інтелекту.
Побутує думка, що якщо в дитини низький коефіцієнт інтелекту (IQ), то вона бездарна і обмежена. Але чи так це? Спробуємо розібратися.
Вперше коефіцієнт IQ (співвідношення «розумового» та фактичного віку) було застосовано у 1916 році. Вважається, що IQ нормально розвиваючої дитини — 100. Якщо коефіцієнт інтелекту досягає 120–135, дитина вважається обдарованою. Якщо ж коефіцієнт перевищує 160 — то це вже вундеркінд. Також пропонуємо цікавим батькам пройти наш тест «Чи є Ваша дитина вундеркіндом?».
У 1920-х роках американські вчені розпочали експеримент. Вони виявили майже 1500 високообдарованих (за даними тестів на IQ) дітей. Спостерігали за ними все життя, до глибокої старості. Виявилося, що з роками вундеркінди все менше виділялися серед своїх однолітків. Висновок звідси такий: надійність подібних тестів дуже сумнівна, на їх основі не можна будувати довгострокові прогнози і робити остаточний висновок про обдарованість дитини.
Втім, на наш погляд, необдарованих дітей просто не існує в природі, і те, наскільки обдарованість у чомусь розкривається, залежить, у першу чергу, від виховання. З цієї теми пропонуємо батькам (або майбутнім батькам) ознайомитися з цікавим матеріалом «Методика Монтессорі для природного розвитку дитини».
На завершення зазначимо, що у наш час стандартний тест IQ поступово відходить у минуле, оскільки вченими так і не було виявлено прямої залежності успіху в житті та рівня щастя від коефіцієнта інтелекту. І на арену виходить емоційний інтелект (EQ). Саме вміння керувати своїми емоціями цінується у 21 столітті понад усе. Детальніше про це у нашій статті «Тест EQ: Визначте ступінь вашого емоційного розвитку».