Спадковість і ріст дитини: ключові фактори та закономірності

shutterstock.com

Широко розповсюджена думка, що зріст дитини залежить від того, наскільки високими були її предки.

Однак спадковість правильніше розглядати як певну орієнтовну програму, згідно з якою один індивідуум успадковує перспективу вирости, наприклад, не нижче 160 сантиметрів і не вище 180 сантиметрів, інший — 150–185 сантиметрів і т. д. Конкретні величини зросту визначаються в значній мірі умовами зовнішнього середовища та станом здоров'я (повноцінність харчування, клімат та ін.).

Організм зростає тільки в тому випадку, якщо на його клітини, тканини, органи діють відповідні гормони, пов'язані з функцією зростання. Вони виробляються, принаймні, у чотирьох залозах: гіпофізі (соматотропін), підшлунковій (інсулін), статевій (тестостерон) та щитовидній. Порушення роботи хоча б однієї з них призводить до патології зростання. Якщо гормонів занадто багато, відбувається неконтрольоване зростання, якщо ж вироблення гормонів припиняється, ріст зупиняється.

Крім того, слід зазначити, що ріст залежить і від роботи гіпоталамуса — вищого центру вегетативної регуляції. Отримуючи та обробляючи інформацію від навколишнього світу і внутрішнього середовища організму, нервова система віддає команди гіпоталамусу. А він у свою чергу, розпоряджаючись виробленням гормонів, впливає на вегетативні функції, в тому числі й на процеси зростання. Ось чому різні відхилення у стані нервової системи, дезорганізуючи її роботу, негативно впливають на ріст.

Найшвидше зростання спостерігається в перші місяці після народження дитини. У перші пів року малюк виростає приблизно на 2–4 сантиметри на місяць. Цікаво, що відбувається це не поступово (як це зазвичай уявляється), а, як показали дослідження вчених, «стрибками». Вчені відзначили цікаву особливість: діти, по кілька тижнів зберігаючи постійний зріст, виростали іноді за одну ніч. Вражаюче, але протягом 24 годин зріст дитини міг збільшитися на сантиметр.

Кандидат медичних наук педіатр Володимир Коваленко зазначає:

«З покоління в покоління передається не низький зріст, а функціональна слабкість тих органів, які відповідають за зріст. Таким чином, можна виявити конкретні порушення та усунути їх. Максимального ефекту досягають, якщо починають займатися цією проблемою до статевого дозрівання».

1. По-перше, необхідно, щоб дитина активно займалася фізичними вправами, оскільки рухова активність — найефективніший засіб для гормональної системи та поліпшення обміну речовин.
2. По-друге, бажані контрастні процедури — обтирання, обливання, душ.
3. По-третє, необхідно стежити, щоб дитина отримувала повноцінне харчування.

Крім того, існує безліч спеціальних методик від акупресури до медитацій, з якими можна ознайомитися в спеціальній літературі.

pixabay.com

Нам же хотілося б трохи зупинитися на деяких психологічних проблемах, які можуть виникнути у невисоких дітей.

Особливу увагу на свою зовнішність діти звертають десь у 13–15 років. У цей час зріст у більшості хлопців різко збільшується (за два роки приріст у зрості становить приблизно 10–14 сантиметрів). Але є й такі діти, чий зріст збільшується не так швидко, або ж вони перестають рости зовсім, що дає привід для серйозних переживань і формування комплексу неповноцінності.

Психологи звертають увагу на наступні найтиповіші помилки батьків у спілкуванні з невисокими дітьми:

• Ігнорування тривог дитини з приводу свого маленького зросту. Це може призвести до її відчуженості. Ще гірше, якщо маленький зріст дитини стає мішенню для батьківської дотепності. Треба розуміти: те, що дорослому здається не вартим уваги і навіть смішним, дитина може сприймати зовсім інакше.
• Перебільшене занепокоєння батьків з приводу того, що їхня дитина «не зростає». Іноді це призводить до того, що її починають «лікувати», використовуючи новомодні гормональні препарати, які можуть завдати серйозної шкоди організму дитини.

Батьки! Не панікуйте! Одна людина може за рік витягнутися на 10 сантиметрів, іншому для цього потрібно 5 років. Якщо дитина розвивається нормально, то, можливо, вона ще дожене і перегоне своїх однолітків.

Family outdoor photo created by prostooleh - www.freepik.com

І ще про один міф. Іноді рекомендують у великих кількостях їсти м'ясо та м'ясні продукти, аргументуючи це тим, що в білках міститься багато речовин, необхідних для зростання. Дійсно, у білках тваринного походження багато важливих для зростання речовин, але виявляється, що білків у раціоні тих, хто хоче підрости, має бути порівняно небагато. Продукти з високим вмістом білка належать до важко перетравлюваних і засвоюваних. У малих дозах вони надають позитивний ефект, у великих — негативний. Фахівці з харчування вважають, що співвідношення в добовому раціоні білків, жирів і вуглеводів має бути таким: для дітей молодшого віку — 1:1:3; старшого віку — 1:1:4.

А ось чого має бути більше в раціоні низькорослих дітей, так це міді. Фахівці Інституту гігієни харчування Міністерства охорони здоров'я України, вивчивши харчування понад трьох тисяч школярів у різних районах України, встановили, що зріст дітей прямо пов'язаний з вмістом у їхньому раціоні міді. Виявилося, що діти вище середнього зросту споживають її цілком достатньо, а низькорослі — значно менше норми. Мідь відіграє важливу роль в обміні речовин, що відбувається у сполучних (шкірних, хрящових та кісткових) тканинах. Вчені дійшли висновку, що при її нестачі у клітинах, з яких розвиваються хрящові та кісткові тканини, знижується активність ферментних систем і сповільнюється білковий обмін. Це й призводить у результаті як до уповільнення, так і до порушення росту кісткових тканин.

Основні харчові джерела міді: горох, овочі та плоди, яловичина, хлібобулочні вироби, риба, печінка, горіхи, яєчний жовток, молоко.

shutterstock.com

І ще одна порада батькам, які хочуть, щоб їхня майбутня дитина була високого зросту. Постарайтеся народити його весною. Згідно з даними досліджень австралійських медиків, «весняні» хлопці в середньому на 0,6 сантиметра вищі «осінніх». Для інших сезонів така залежність не простежується.

У даному випадку, очевидно, визначальним виявляється вплив весняного активного сонця на шишкоподібну залозу, яка виробляє гормон мелатонін. Він пов'язаний з багатьма основними фізіологічними функціями людського організму: сном, відчуттям голоду, сексуальним бажанням, настроєм і, як багато хто вважає, зростом. Шишкоподібна залоза особливо активізується протягом трьох місяців, що передують народженню, і трьох наступних, коли процес зростання найбільш інтенсивний.

До схожих результатів дійшли й датські дослідники, встановивши залежність довжини тіла новонародженого від місяця народження. У когортному дослідженні з Датського Національного реєстру народжень були зібрані дані про вік гестації, довжину і вагу при народженні 1 166 206 дітей, народжених у період з 1973 по 1994 рік. Діти, народжені у квітні, були в середньому на 2,2 сантиметра довші, ніж народжені в грудні. Як вважають вчені, це можна частково пояснити різницею у часі перебування плода в матці. Так, гестаційний вік дітей, народжених узимку, був на 1 день коротший, ніж у народжених в іншу пору року. Було помічено, що коливання середньої довжини новонароджених мають синусоїдальний характер з періодом 6 місяців. Підйоми показника спостерігалися навесні та восени, що частково узгоджується з даними австралійських вчених.