Mexican Red-kneed Tarantula, Mexican Red-kneed birdeater. Female (Brachypelma smithi)

rawpixel.com

Павуки — одні з найзагадковіших і неправильно зрозумілих істот на нашій планеті. Незважаючи на те, що науці відомо понад 50 тисяч видів цих членистоногих, багато людей продовжують відчувати перед ними страх і неприязнь. Павуки мешкають практично в кожному куточку Землі, за винятком Антарктиди, і відіграють важливу роль в екосистемах, контролюючи чисельність комах.

У цій статті ми розвіємо популярні міфи про павуків та поділимось дивовижними фактами, які допоможуть краще зрозуміти і, можливо, полюбити цих унікальних створінь.

 

Різноманіття видів та розмірів

Павуки населяють найрізноманітніші екосистеми: від жарких тропічних лісів до холодних гірських вершин і засушливих пустель. У теплих регіонах їхнє видове різноманіття особливо велике. Розміри павуків варіюються від мікроскопічних до вражаючих гігантів.

Найменшим представником є Patu digua з Колумбії, який сягає лише 0,37 мм у довжину; він настільки малий, що його важко побачити неозброєним оком. З іншого боку, терафоза Блонда (Theraphosa blondi), що мешкає в Південній Америці, може похвалитися довжиною тіла до 9 см і розмахом ніг до 25 см, що робить її найбільшим павуком за масою.

 

Арахнологія — наука про павуків

Наука, що вивчає павуків та інших павукоподібних, називається арахнологією. Арахнологи досліджують будову, поведінку, екологію та еволюцію цих істот. Незважаючи на те, що павуки існують на Землі вже понад 300 мільйонів років, багато аспектів їхнього життя залишаються загадкою. Завдяки дослідженням арахнологів ми дізнаємось про нові види, відкриваємо їх унікальні здібності та розуміємо їхню роль у природі.

 

Арахнофобія — страх перед павуками

Арахнофобія, або ірраціональний страх перед павуками, є однією з найпоширеніших фобій у світі. Цей страх часто ґрунтується на міфах та оманах, які передаються з покоління в покоління.

Психологи пов'язують арахнофобію з еволюційними механізмами виживання, але також зазначають вплив культурних стереотипів та засобів масової інформації, які часто зображують павуків як небезпечних і агресивних істот.

 

Отруйні та неотруйні павуки: міфи і реальність

Існує думка, що павуки поділяються на отруйних і неотруйних. Насправді майже всі павуки отруйні, але їхня отрута призначена для паралізації дрібної здобичі і не становить загрози для людини. Лише невелика кількість видів має отруту, здатну завдати серйозної шкоди людям. Більшість павуків не можуть прокусити людську шкіру через слабкі хеліцери (щелепи) або маленький розмір.

Небезпечні види павуків
  • Сіднейський лійковий павук (Atrax robustus): мешкає в Австралії і відомий своєю потужною отрутою. Його укуси можуть бути смертельними, особливо для дітей, якщо не надати своєчасну медичну допомогу.
  • Чорна вдова (Latrodectus mactans): поширена в Північній Америці. Укус цього павука може викликати сильний біль та м'язові спазми.
  • Бразильський мандрівний павук (Phoneutria): один із найотруйніших павуків у світі. Його отрута може призвести до серйозних наслідків для здоров'я людини.

Важливо пам'ятати, що ці павуки рідко нападають на людей без провокації. Дотримання заходів обережності та шанобливе ставлення до природи допоможуть уникнути неприємних зустрічей.

Сіднейський лійковий павук

Сіднейський лійковий павук (довжина – від 1 до 5 см) | wikimedia.org

 

Чи має значення розмір?

Поширена думка, що чим більший павук, тим він небезпечніший. Проте це не відповідає дійсності. Великі павуки, такі як терафоза Блонда, виглядають вражаюче, але їхня отрута порівняно слабка і не небезпечна для людини. Укус може викликати лише місцеве подразнення або легку алергічну реакцію. Навпаки, деякі маленькі павуки мають більш токсичну отруту.

Наприклад, австралійський мишачий павук (Missulena) має довжину тіла близько 3 см, але його отрута небезпечна і потребує уваги медиків. Ще один приклад — каракурт (Latrodectus tredecimguttatus), невеликий павук із родини чорних вдів, що мешкає в південних регіонах України та Євразії. Його укус може бути дуже болісним і небезпечним.

Павуки — не комахи

Багато людей помилково відносять павуків до комах. Насправді павуки належать до класу павукоподібних (Arachnida), до якого також входять скорпіони, кліщі та косарики.

Відмінності між павуками та комахами суттєві. У павуків вісім ніг, тоді як у комах — шість. Тіло павуків розділене на дві частини (головогруди та черевце), тоді як у комах воно складається з трьох сегментів (голова, груди, черевце). Павуки не мають вусиків і крил, що характерно для багатьох комах.

Ці відмінності роблять павуків унікальною групою членистоногих із власними особливостями та еволюційною історією.

 

Міф про втягування павутини

Існує думка, що павуки здатні втягувати в себе випущену павутину, особливо коли вони підіймаються по ній вгору. Однак це омана. Павуки не можуть повторно використовувати виготовлену павутину, втягуючи її назад.

Насправді, під час підйому павук або намотує зайві нитки на свої ноги чи тіло, або просто залишає їх позаду. Павутина виробляється спеціальними залозами і є одноразовим матеріалом у контексті її структурної функції.

 

Ремонт павутини: чи лагодять павуки свої сітки?

Багато хто вважає, що павуки не ремонтують пошкоджену павутину, а просто будують нову. Це твердження вірне лише частково. Поведінка павуків у цьому відношенні залежить від виду.

 Кругопряди (Araneidae) часто лагодять свої сітки, усуваючи невеликі пошкодження, щоб зберегти енергію. Павуки-хрестовики можуть як ремонтувати, так і повністю замінювати павутину залежно від ступеня її зношеності та забруднення. Деякі види воліють будувати нову сітку щодня, щоб забезпечити максимальну ефективність ловлі здобичі.

Рішення павука лагодити чи замінити павутину ґрунтується на балансі між витратами енергії та ефективністю полювання.

Павутина

Image by Gabi from Pixabay

 

Дивовижні властивості павутини

Павутина — один із найдивовижніших природних матеріалів. Її властивості вражають вчених і надихають на створення нових технологій.

Павутина має неймовірну міцність: у співвідношенні до ваги вона міцніша за сталь і кевлар. Вона також надзвичайно еластична, здатна розтягуватись до чотирьох разів від початкової довжини без розриву. Легкість павутини дозволяє павукам створювати великі сітки з мінімальними затратами.

Іноді павуки використовують павутинний шовк повторно, з’їдаючи ловчі нитки, пошкоджені дощем, вітром чи комахами. Перетравлюється він за допомогою спеціальних ферментів.

Павутина використовується не лише для ловлі здобичі, але й для будівництва коконів, захисту яєць, переміщення (повітряне плавання) і навіть спілкування.

Вчені досліджують павутину для створення нових матеріалів із аналогічними властивостями для використання в медицині, авіації та промисловості. Проводяться експерименти з упровадження генів павуків у ДНК інших організмів, таких як шовкопряди, для масового виробництва павутинного шовку.

 

Різноманіття мисливських стратегій

Не всі павуки використовують павутину для ловлі здобичі. Їхні мисливські методи різноманітні та пристосовані до навколишнього середовища.

Активні мисливці
  • Павуки-вовки (Lycosidae) переслідують здобич на землі, демонструючи високу швидкість і витривалість.
  • Павуки-стрибуни (Salticidae) мають гострий зір і здатні стрибати, перевищуючи довжину свого тіла в кілька разів.
  • Крабові павуки (Thomisidae) маскуються на рослинах і атакують комах, які сідають поруч.
Водяні мисливці
  • Павуки-доломедеси (Dolomedes) можуть бігати по поверхні води і навіть пірнати, щоб впіймати рибу чи пуголовка.
Унікальні методи
  • Павуки-боло (Mastophora) використовують липку краплю на кінці нитки, розмахуючи нею, як ласо, щоб впіймати нічних метеликів.

 

Сенсорні здібності та зір павуків

Вух у павуків немає, але вони чують за допомогою тонких волосків на ногах, чутливих до коливань повітря. Завдяки волоскам павук здатний дуже точно визначати місце випромінювання звуку, інтерпретуючи рух повітря, викликаний цим звуком.

Павуки відчувають запахи за допомогою спеціальних чутливих волосків, розташованих також на ногах.

Смакові відчуття у павуків у роті відсутні. Павук визначає, чи їстівна його здобич, за допомогою хімічно чутливих волосків, які також знаходяться на ногах.

Очі павуків різних родин дуже сильно відрізняються. У павуків, які полюють без ловчої сітки, таких як павуки-вовки, павуки-рисі та павуки-стрибуни, дуже добре розвинений зір. Павуки-стрибуни можуть бачити майже так само добре, як і люди. Експерименти показали, що вони навіть здатні розрізняти кольори. Печерні павуки, які живуть у темряві, зовсім не бачать або бачать дуже погано. Вони повністю залежать від звуків і відчуттів.

Павук-стрибунець

Павук-стрибунець. Павуки-стрибуни – найчисельніша родина павуків, що налічує понад 5800 видів. | Image by Tiffany from Pixabay

Павук-стрибунець

Павук-стрибунець. У павуків-стрибунів добре розвинені зір та мозок, що визначає особливості їхньої біології. | stockvault.net

 

Репродуктивна поведінка та «весільні подарунки»

Поведінка павуків під час спаровування різноманітна й цікава. У деяких видів самки можуть поїдати самців після спаровування. Це може бути пов’язано з додатковим джерелом поживних речовин для потомства. Самці, щоб уникнути сумної долі, йдуть на різні хитрощі.

Павуки-стрибуни та деякі інші види приносять самці здобич, загорнуту в павутину, щоб відволікти її увагу й уникнути поїдання. Іноді, за відсутності відповідної здобичі, самець може запропонувати неїстівний предмет, ризикуючи бути викритим.

Деякі самці виконують складні шлюбні танці, вібрують павутиною або демонструють яскраве забарвлення, щоб привернути увагу самки. У деяких видів самки значно більші за самців, що збільшує ризик для самця бути з’їденим.

 

Соціальні павуки: життя в колоніях

Хоча більшість павуків одинаки, існують соціальні павуки, які живуть у групах. Наприклад, Anelosimus eximius утворюють колонії до 50 тисяч особин, спільно будують величезні сітки й ділять здобич. Stegodyphus спільно доглядають за потомством, навіть жертвуючи собою заради годування молодих павучків.

У таких колоніях спостерігається розподіл праці: різні особини виконують різні функції — полювання, будівництво, догляд за потомством. Павуки використовують вібрації та хімічні сигнали для координації дій.

 

Практичні рекомендації: як уникнути небезпечних зустрічей

Хоча небезпечні для людини павуки зустрічаються рідко, важливо знати заходи безпеки, особливо в регіонах їх проживання.

Поради
  • Носіть захисний одяг: під час роботи в саду або на природі вдягайте рукавички та закрите взуття.
  • Перевіряйте речі: оглядайте одяг, взуття й постільну білизну, особливо якщо вони зберігалися на вулиці чи в підвальних приміщеннях.
  • Уникайте контакту: не торкайтесь павуків руками, навіть якщо вони здаються безпечними.
  • Навчайте дітей: розкажіть дітям про небезпечні види й про те, що не можна гратися з павуками.
Що робити при укусі
  • Залишайтеся спокійними: паніка може погіршити ситуацію.
  • Промийте місце укусу: використовуйте мило й воду.
  • Зверніться по медичну допомогу: особливо якщо з’явилися симптоми алергічної реакції або ви перебуваєте в регіоні з небезпечними видами.
  • Опишіть павука: якщо можливо, запам’ятайте або сфотографуйте павука для ідентифікації.

 

Цікаві факти про павуків

  1. Павуки в космосі: у 1973 році павуків відправили на космічну станцію «Skylab», щоб дослідити, як вони плетуть павутину в невагомості. Результати показали, що павуки здатні адаптуватися до нових умов і будувати павутину навіть без гравітації.
  2. Вік павуків: деякі види павуків-птахоїдів можуть жити до 30 років у неволі, що робить їх одними з найтриваліших серед членистоногих.
  3. Павутина як ліки: у давнину павутину використовували для зупинки кровотечі й прискорення загоєння ран завдяки її антибактеріальним властивостям. Сучасні дослідження підтверджують ефективність павутини в медицині.
  4. Найшвидший павук: павук-стрибунець може розвивати швидкість до 2 км/год, що для його розміру є вражаючим показником.
  5. Павуки здатні регенерувати втрачені кінцівки: якщо павук втратить ногу, він може відновити її під час наступної линьки. Ця здатність особливо виражена у молодих особин.
  6. Деякі павуки видають звуки: деякі види павуків можуть видавати звуки, вібруючи черевцем або хеліцерами. Цей процес називається «стридуляція» і використовується для комунікації з родичами або відлякування хижаків.
  7. Маскування та мімікрія: деякі павуки імітують зовнішній вигляд і поведінку інших комах, таких як мурахи, щоб полювати на них або уникнути хижаків. Це допомагає їм ефективно маскуватися в навколишньому середовищі.
  8. Павуки — найдавніші хижаки: викопні залишки павукоподібних датуються більш ніж 380 мільйонами років тому, що робить їх одними з найдавніших наземних хижаків на Землі.
  9. Унікальні очі павуків-стрибунів: ці павуки мають чотири пари очей, причому передні середні очі мають високу роздільну здатність і дозволяють їм точно фокусуватися на здобичі. Вони здатні розрізняти кольори й навіть бачити в ультрафіолетовому діапазоні.
  10. Павуки можуть використовувати електростатичні сили для польоту: деякі маленькі павуки здатні підніматися в повітря, випускаючи нитки павутини та використовуючи електростатичні сили в атмосфері для переміщення на великі відстані. Цей феномен відомий як «балонування».
  11. Павуки можуть бути водолазами: павук-сріблянка (Argyroneta aquatica) живе під водою і створює бульбашку з павутини, наповнену повітрям, де він дихає та полює.
  12. Павуки впливають на погоду: масове «балонування» павуків може створювати величезні сітки, які покривають великі площі, що іноді впливає на місцевий мікроклімат, відбиваючи сонячні промені.

 

Павуки — невід’ємна частина нашої екосистеми. Вони допомагають контролювати чисельність комах, багато з яких є шкідниками і переносять хвороби. Незважаючи на численні міфи та страхи, павуки заслуговують нашої поваги й захоплення. Розуміючи їхню справжню природу й роль у природі, ми можемо подолати упередження та навчитися співіснувати з цими дивовижними створіннями.

 

Про найнеординарніших павуків ми вже писали в деяких статтях нашої рубрики «Найнеординарніші тварини». Пропонуємо вам на них подивитися:

 

Надздібності павуків: Топ 5 найкращих моментів

У відеоплеєрі можна ввімкнути субтитри і в налаштуваннях вибрати їхній переклад будь-якою мовою