Поширені міфи та цікаві факти про кажанів

Кажани — одні з найзагадковіших і найбільш неправильно зрозумілих створінь на нашій планеті. Ці нічні крилаті ссавці населяли небо Землі ще десятки мільйонів років тому. За даними палеонтологів, сучасні рукокрилі багато в чому схожі на своїх прадавніх предків, що літали понад 50 млн років тому. Однак за тисячоліття в масовій свідомості людей закріпився образ кажана як чогось страшного й зловісного.

Кіно й література жахів успішно закріпили за ними роль «істот ночі»: достатньо згадати класичного Дракулу, який перетворюється на кажана, або численні фільми про вампірів, де з темряви виривається силует із лопотінням крил. У результаті багато хто досі вважає, що ці створіння п’ють кров, нападають на людей і мають містичні «вампірські» здібності.

Насправді більшість уявлень про кажанів — не більше ніж міфи. У цій статті ми розглянемо найпоширеніші з них.

Міф 1: Кажани — це щури з крилами

Одна з найпоширеніших помилок — вважати кажанів родичами мишей або інших гризунів. Насправді їхні найближчі «родичі», як це не дивно, — примати, до яких належить і людина.

Міф 2: Кажани сліпі

У народі існує поширений міф: кажани майже нічого не бачать і літають «наосліп». Насправді це не відповідає дійсності. Ці тварини добре бачать, особливо так звані «летючі лисиці», зір яких у 10 разів гостріший за людський. Але їхня головна суперздібність — ехолокація. Видаючи ультразвукові сигнали й вловлюючи їхнє відлуння, кажани з неймовірною точністю «бачать» навіть у повній темряві. Вони здатні розрізняти найдрібніші об’єкти, як-от комахи в повітрі або брижі на воді від руху риб.

Це явище вперше вивчив у XVIII столітті італійський учений Ладзаро Спалланцані, а у XX столітті американські дослідники Дональд Ґріффін і Роберт Ґаламбос підтвердили: багато видів кажанів орієнтуються в просторі не за допомогою зору, а завдяки ехолокації — як сучасні підводні човни.

Міф 3: Усі кажани п’ють кров

Із понад 1400 видів кажанів лише три дійсно живляться кров’ю. Це так звані справжні вампіри (десмоди), які мешкають у тропіках Америки. Вони невеликі, важать близько 30 грамів і нападають не з неба, як у фільмах, а підкрадаються до тварини з землі. Вампір робить неглибокий надріз і злизує кров. Його слина містить знеболювальне й антикоагулянт — щоб жертва не відчула укусу, а кров не згорталася.

Але навіть такі вампіри рідко нападають на людей і легко приручаються в неволі. Усі інші кажани живляться комахами, фруктами, нектаром або навіть дрібними тваринами — і кров їх зовсім не цікавить.

Міф 4: Кажани можуть заплутатися у волоссі

Це стійке народне повір’я, але з реальністю воно не пов’язане. Їхня ехолокація настільки точна, що дозволяє їм помічати й облітати навіть тонкий дріт у повній темряві. Для порівняння: товщина людського волосся — приблизно 0,1 мм. Для сонара кажана це майже невидима перешкода, проте загалом їхній «радар» дозволяє вловлювати навіть таких дрібних комах, як комарі. Ймовірність того, що кажан не помітить голову людини на своєму шляху, практично нульова — це великий об’єкт, який тварина точно розпізнає та облетить.

Насправді, коли людям здається, ніби кажан цілеспрямовано летить у лице чи волосся, зазвичай відбувається ось що: нічний летун переслідує комах, які кружляють навколо людини (наприклад, комарів або мошок біля ліхтаря), і може підлетіти досить близько. Різкі маневри маленької темної тіні поруч із головою лякають нас — звідси й виникає міф про те, що «мало не залетів у волосся». Але насправді звірок переслідував свою дрібну здобич і в останній момент завжди ухиляється від зіткнення.

Чому кажани висять вниз головою?

Однією з найбільш помітних особливостей у зовнішньому вигляді кажанів є їхня поза спокою: висіння вниз головою. Майже всі рукокрилі сплять і відпочивають, звісившись вниз на задніх лапках, часто збиваючись у грона під склепіннями печер або дахів. Це виглядає для нас незвично, тому й виникають запитання. Проте це не дивина, а еволюційна необхідність.

По-перше, кажанам просто необхідно злітати з висоти. На відміну від птахів, які можуть змахнути крилами й злетіти з землі, будова тіла кажана не дозволяє йому легко стартувати з пласкої поверхні. Крила рукокрилих — досить ніжні перетинки, які не здатні одразу дати потужний поштовх повітрю, до того ж задні лапки у кажанів надто слабкі, щоб стояти або ходити. Тому звичка висіти вниз головою забезпечує миттєвий зліт: достатньо розтиснути лапки — і летун падає, одразу плануючи вперед.

По-друге, положення вниз головою дозволило кажанам зайняти безпечні схованки, недоступні для більшості хижаків. Погодьтеся, не кожна тварина дістанеться до самої стелі печери або до тонкої гілки на верхівці дерева. Кажани, що висять високо під склепінням, надійно захищені від більшості ворогів.

Нарешті, анатомія кажанів чудово пристосована до висіння. Якщо людині або іншій тварині спробувати повисіти вниз головою, м’язи дуже швидко затечуть — довго не витримати. А от кажан може спати, зовсім не напружуючись, зачепившись кігтиками за виступ. Секрет — в особливій будові лапок і сухожиль: коли кажан складає крила й розслабляється, кігті на задніх лапах автоматично стискаються й міцно чіпляються за опору. Йому не потрібно витрачати зусилля, щоб висіти — зв’язки й сухожилля фіксують положення. Це щось на кшталт «природного карабіна»: зачепився — і висиш. Настільки ефективно, що навіть після смерті тіло кажана ще деякий час продовжує висіти на лапках, доки його не зіб’є вітер або не скине родич.

Яку користь приносять кажани?

На перший погляд ці створіння здаються даремними або навіть неприємними сусідами людини. Але науковці й екологи стверджують протилежне: роль кажанів у природі та для людини — величезна. Розгляньмо кілька прикладів.

• Контроль над шкідниками. Найбільшу користь кажани приносять сільському господарству й екосистемам, знищуючи колосальну кількість шкідливих комах. Ті види, що живляться комахами (а їх більшість), щонічно з’їдають сотні й тисячі комах на одну тварину.
• Запилення рослин. Сотні тропічних видів кажанів живляться нектаром квітів, пилком і фруктами. Ці крилаті «садівники» відіграють величезну роль у запиленні рослин і поширенні насіння. За даними біологів, понад 500 видів рослин у всьому світі запилюються саме кажанами. Серед них є й важливі для людини культури: наприклад, різні види бананів, манго, гуава, інжир, кеш’ю, авокадо, а також знаменита агава — рослина, з якої виробляють текілу.
• Поширення насіння. Фруктоїдні рукокрилі переносять насіння рослин на великі відстані, допомагаючи екосистемам відновлюватися й розселятися — особливо це актуально для тропічних джунглів, де внесок кажанів у відновлення лісів надзвичайно великий.
• Внесок у науку й медицину. Кажани — об’єкт пильної уваги науковців, і це не випадково. Вивчаючи їхню унікальну імунну систему, біологи намагаються зрозуміти, як ці тварини переносять віруси, майже не хворіючи самі (адже відомо, що кажани — природні носії деяких вірусів, зокрема коронавірусів і вірусу сказу, але самі рідко страждають від них). Здатність до ехолокації надихнула інженерів на створення досконалих сонарів і навігаційних систем — технології, що використовують ультразвук, розвивалися значною мірою завдяки відкриттям спелеобіологів. Як ми згадували, речовина зі слини вампірів — дракулін — тестується як потенційний засіб проти тромбозів.

Цікаві факти про кажанів

1. В одній з печер на півночі Мексики одночасно мешкають 2 мільйони дитинчат кажанів. Попри величезний натовп, кожна мати знаходить своє дитинча за запахом і звуком.
2. У Техасі (США), у печері Бракен, мешкає колонія мексиканських кажанів чисельністю до 20 мільйонів особин. За підрахунками науковців, ця колонія щодня поїдає близько 250 тонн комах. За літо кажани лише в одному штаті Техас знищують десятки тисяч тонн комах, зокрема безліч сільськогосподарських шкідників. Завдяки цьому фермери економлять мільярди доларів на пестицидах і зберігають урожай.
3. На острові Кюрасао в Карибському морі люди в середині XX століття винищили майже всіх кажанів. Після цього ботаніки зафіксували різке падіння врожаю деяких кактусів: один вид дав на 90% менше плодів, а інший взагалі перестав плодоносити. Виявилося, що ці кактуси запилювалися виключно кажанами. Їхня відсутність позначилася не лише на самих рослинах, але й на всій екосистемі острова — адже плодами кактусів у посушливий сезон живляться птахи й наземні тварини. Цей випадок наочно продемонстрував, наскільки тісно пов’язані кажани й здоров’я екосистем. Сьогодні на Кюрасао вживають заходів для охорони та повернення рукокрилих, розуміючи їхню важливість.
4. Деякі види кажанів здійснюють неймовірно довгі перельоти. Наприклад, південноавстралійський складчастокрилий кажан може пролітати до 150 кілометрів за ніч у пошуках їжі, попри свої невеликі розміри — приблизно з коробку сірників.
5. Кажан Tadarida brasiliensis (бразильський складчастогуб) вважається найшвидшим ссавцем у горизонтальному польоті, розвиваючи швидкість понад 160 км/год.
6. Кажани мають дуже швидкий обмін речовин. Наприклад, землерийкоподібний довгоязикий вампір (Glossophaga soricina) може перетравлювати фрукти й нектар за 20 хвилин, що дозволяє йому підтримувати високий рівень енергії для активного польоту.
7. Кажани мешкають практично в усіх куточках планети, за винятком деяких віддалених островів і полярних регіонів. Існує понад 1400 видів кажанів, що робить їх другим за чисельністю рядом ссавців після гризунів.

Кажани — не чудовиська з жахів, а цінні й складні створіння, без яких екосистеми планети могли б втратити рівновагу. Вони не становлять загрози для людини й при цьому приносять величезну користь.