9 поширених міфів про здоров'я зубів

Здорова усмішка — це не тільки естетика, але й важливий індикатор загального добробуту. Однак навколо догляду за порожниною рота досі обертається чимало міфів. Розберемо найстійкіші омани, додатково розглянемо наукові дані й надамо практичні поради, максимально універсальні та зрозумілі жителям будь-якої країни.

Міф 1. Якщо зуби не болять, до стоматолога йти не потрібно

Безсимптомний початок — характерна особливість карієсу та гінгівіту. Поки людина не відчуває болю, емаль може вже руйнуватися, а ясна — запалюватися. Професіонали виявляють початкові зміни раніше, ніж вони перейдуть у серйозну стадію, а лікування на ранній фазі дешевше й майже безболісне. Найбільші стоматологічні організації рекомендують профілактичний огляд не рідше одного разу на шість місяців — це «золотий стандарт» для людей із середнім ризиком карієсу.

Поради

• Записуйтеся до стоматолога кожні шість місяців, навіть якщо все здається в порядку.
• Раз на рік робіть панорамний знімок — він показує приховані кісти й проблеми під пломбами.
• Ведіть електронний календар: встановіть нагадування одразу після попередньої перевірки.

Міф 2. Проблеми зубів не впливають на роботу інших органів

Дослідження показують, що тяжкий пародонтит майже вдвічі підвищує ймовірність ішемічного інсульту.

Незаліковані інфекції в коренях зубів підтримують хронічне запалення, збільшують навантаження на імунну систему та асоціюються із серцево-судинними, нирковими й ендокринними порушеннями.

Всесвітня організація охорони здоров'я відносить карієс і хвороби ясен до глобальних неінфекційних епідемій: ними страждає понад 3,5 млрд людей, хоча більшість випадків можна попередити.

Порада

Якщо ви лікуєте гіпертонію, діабет або приймаєте антикоагулянти, попередьте про це стоматолога — фахівець скоригує план втручань.

Міф 3. Втрата одного-двох зубів не критична

Навіть одинична втрата порушує баланс. Сусідні зуби починають „зсуватися“ убік порожнечі, протилежні зуби висуваються вниз або вгору. У результаті зміщується прикус і порушується рівномірне навантаження на щелепи, адже людина рефлекторно, сама того не помічаючи, більш інтенсивно навантажує решту зубів.

Варто зазначити й те, що, видаляючи зуби, ми викликаємо порушення в структурі нервової системи, навіть у стовбурі спинного мозку та в корі головного. Гинуть нейрони й змінюється регуляція внутрішніх функцій організму, що може призвести до виразки шлунка, гастриту або до гіпертонії.

Поради

• Зверніться до ортопеда-протезиста протягом 2–3 тижнів після видалення зуба. Сучасні техніки дозволяють відновити естетику й функцію майже без дискомфорту.
• Після видалення обговоріть із фахівцем тимчасову коронку або імплантат ще до загоєння лунки. При одиничному дефекті розгляньте вкладку або мікропротез — вони щадять сусідні зуби.
• Збережіть щонайменше 28 функціонуючих одиниць (для дорослих без зубів мудрості) — це мінімальна кількість, необхідна для фізіологічного навантаження на кісткову тканину щелеп.

Міф 4. Пародонтоз лікують тільки стоматологи

Багато хто думає, що таке захворювання, як пародонтоз, лікують стоматологи. Це не зовсім так. Причиною цієї хвороби може бути якесь захворювання внутрішніх органів, яке й потрібно лікувати в першу чергу. Стоматолог, звісно, теж може допомогти при пародонтозі, але якщо не лікувати основне захворювання, ефект від цієї допомоги буде короткочасним і чисто косметичним.

Для таких хвороб, як пародонтит і пародонтоз, потрібна комплексна стратегія — не тільки санація порожнини рота, але й контроль системних факторів ризику (паління, цукровий діабет, дефіцит вітаміну D, хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту, стрес).

Поради

• Попросіть свого терапевта зробити базовий аналіз крові (С-реактивний білок, феритин, глюкоза натще) — показники хронічного запалення допомагають оцінити тяжкість процесу.
• Перевірте рівень глюкози, вітаміну D і стан щитоподібної залози.
• Скоригуйте харчування: більше риби, зелені, горіхів.

Міф 5. Сімейна зубна паста підходить усім

Виробники іноді рекламують зубні пасти для всієї родини. Однак універсальної пасти не існує.

По-перше, у різному віці потрібна різна паста. Наприклад, дітям потрібен менший об’єм пасти та знижена концентрація фториду: близько 500 ppm у віці до 6 років, до 1000 ppm у віці 6–12 років.

По-друге, вибір пасти залежить і від стану зубів, і навіть від місцевості проживання. Наприклад, у районах, де у питній воді багато фтору, зубні пасти з фтором протипоказані. І навпаки, у регіонах із низьким вмістом фтору у воді потрібно користуватися пастами з фтором.

Поради

• Дізнайтеся рівень фтору у місцевому водопроводі на сайті комунальних служб або муніципалітету.
• Надішліть зразок вашої питної води до незалежної лабораторії для проведення аналізу якості води.
• Порадьтеся зі стоматологом при виборі зубної пасти.

Міф 6. Якщо зуби «погані у спадок», профілактика не допоможе

Гени справді впливають на мінералізацію емалі та склад слини, але внесок спадковості оцінюється у 15–30 %. Набагато вагомішими є дієта, гігієна та доступ до фтору.

Порада

Використовуйте просту формулу: «2 × 2 × 2» — чистимо зуби двічі на день, мінімум дві хвилини, двома способами (щіткою + ниткою або іригатором).

Міф 7. Відчуття свіжості — знак ідеальної чистоти

Ментол лише маскує запах, але не видаляє бактеріальний наліт. Перевіряйте якість гігієни індикаторними таблетками: вони фарбують свіжий наліт у рожевий, а старий — у синьо-фіолетовий колір. Так легко зрозуміти, де ви пропускаєте ділянки.

Порада

Раз на тиждень фарбуйте зуби індикатором, щоб „підсвітити“ сліпі зони й покращити техніку чищення.

Міф 8. Вагітність «витягує» кальцій із зубів

У народі побутує широко розповсюджена думка, що у вагітної жінки псуються зуби через зростаючий плід у її тілі. Ретельні дослідження показали, що із зрілого прорізаного зуба неможливо витягти й тисячної частки кальцію навіть для такого „благородного“ діла, як формування кісток майбутньої дитини.

Для розвитку скелета дитини організм мобілізує мінерал із кісткового депо, але не з уже сформованих зубів. Підвищений ризик карієсу пов’язаний із ранковою нудотою (кислота розм'якшує емаль), зміною раціону та частими перекусами. Крім того, знижується слиновиділення через гормональні перебудови.

Поради

• Відвідайте стоматолога на етапі планування вагітності та в другому триместрі — це найбезпечніший час для лікування та професійного чищення зубів.
• Полощіть рот водою після блювання, а зуби чистіть лише через 30 хвилин, коли емаль відновить рН.

Міф 9. При зубному болю потрібно прогрівати щоку

Тепла зовнішня пов'язка посилює приплив крові й може пришвидшити поширення інфекції. Набагато корисніші теплі (але не обпалюючі) полоскання солоною водою: 1 ч. л. солі на 200 мл. Такий розчин знижує набряк, вимиває гній і допомагає полегшити біль.

Стоматологи відзначають, що полоскати можна будь-якими травами — ромашкою, шавлією, корою дуба.

Поради

• Полощіть 30 секунд до 3–4 разів на день, потім переходьте на звичайний режим гігієни. Якщо біль зберігається понад добу — терміново до лікаря.
• Не рекомендується спати на хворій щоці — за ніч подушка наростить вам зайву добру третину обличчя.

Практичні рекомендації щодо догляду за зубами

1. Обирайте щітку з м’якою або середньою щетиною. Занадто жорстка щетина дряпає емаль і травмує край ясен, підвищуючи ризик рецесії. Американські стоматологи радять обирати soft або medium і приділяти увагу не силі, а техніці рухів — це дозволяє видалити максимальний об’єм нальоту без пошкодження тканин.
2. Опanuйте модифікований метод Баса (Modified Bass). Поставте щітку під кутом 45° до лінії ясен, щоб кінчики щетинок частково заходили під край ясен і проникали в ясеневу борозну. Невеликі вібраційні рухи (10–15 „пострілів“ на одній ділянці) руйнують біоплівку саме там, де найчастіше починається гінгівіт. Потім зробіть легкий „змахуючий“ рух до ріжучого краю й переходьте до наступного зуба. Повний цикл по всіх поверхнях триває щонайменше дві хвилини.
3. Змінюйте щітку (або насадку електричної) кожні 3 місяці. Через 12 тижнів нитки щітки розпушуються, стають менш пружними й видаляють наліт значно гірше; лабораторні дослідження фіксують помітну втрату ефективності саме на цій позначці. Після перенесеної застуди або грипу щітку варто змінити раніше, щоб уникнути повторного інфікування.
4. Скоротіть „цукрові атаки“. Кожен прийом солодкого запускає „криву Стефана“: pH нальоту падає нижче критичних 5,5 приблизно на 20–40 хвилин, активно розчиняючи мінерали емалі. Чим частіші перекуси, тим менше у слини часу підняти pH назад і запустити ремінералізацію. Тому корисніше з’їсти десерт один раз за обідом, ніж „тягнути“ цукерки протягом години.
5. Утримуйте баланс вологи. Слина — головний буфер: за добу організм у нормі виділяє до 0,7 л, змиваючи кислоти та постачаючи зуби кальцієм і фосфатами. Пийте чисту воду протягом дня, особливо після кави та солодких напоїв, щоб підтримувати потік слини й природне самоочищення.
6. Користуйтеся зубною ниткою перед сном. Зубна щітка очищує лише 60 % поверхні; решта — контактні точки між зубами. Американська стоматологічна асоціація рекомендує чистити проміжки традиційною ниткою, йоржиками або іригатором мінімум раз на день. Якщо нитка застрягає, спробуйте плоску стрічку або надтонку тефлонову.
7. Ополіскувач із 0,05 % фториду. Розчин 230 ppm F зміцнює емаль, особливо у людей із брекетами, ксеростомією або високим карієс-ризиком. Полощіть 10 мл протягом хвилини і утримуйтеся від їжі та напоїв 30 хвилин. Дітям до 6 років такі засоби не призначають через ризик проковтування і флюорозу.
8. Жуйте безцукрову жуйку (краще — з ксилітом) після їжі. П’ять-десять хвилин жування підвищують слиновиділення у 10–12 разів, нейтралізуючи кислоти. Ксиліт додатково пригнічує ріст Streptococcus mutans; саме тому Фінляндія вже три десятиліття роздає ксилітову жуйку у школах. Обмежтеся трьома підходами на день, щоб не перевантажувати СНЩС.
9. Робіть професійну чистку Air-Flow раз на 6–12 місяців. Суміш теплої води, повітря й еритритолового порошку м’яко видаляє пігмент і біоплівку над- і під’ясенно до 4 мм, практично не травмуючи емаль. Метод особливо корисний курцям, пацієнтам з імплантатами та ортодонтичними системами.
10. Слідкуйте за терміном служби пломб. Середній „вік“ композитної пломби — 8–10 років: з часом краї дають мікропротікання, у щілини проникають бактерії, і під пломбою розвивається прихований карієс. Якщо помітили потемніння по контуру, чутливість або скол — зверніться до лікаря до серйозного руйнування тканин зуба.

Кілька цікавих фактів про зуби та їх догляд

• Перша щітка з натуральною щетиною з’явилася в Китаї у XV столітті.
• У Середньовіччі Європу рятував від скорбутного ураження ясен простий лимон — джерело вітаміну C.
• Зубна нитка, запатентована у 1874 році стоматологом Леві Спіром Пармлі. Спочатку вона виготовлялася із шовку для корсетів.
• Жуйка без цукру через 5 хвилин після їжі підвищує слиновиділення й знижує кислотність до безпечного рівня.
• Зубна емаль на 96 % складається з мінералів, тому вона твердіша за будь-яку іншу тканину людини.
• За життя ми виробляємо понад 20 000 літрів слини — нею можна заповнити невеликий басейн.
• Малюнок зубів унікальний, як відбитки пальців, тому стоматологічні карти використовують судові експерти.
• Першу електричну щітку «Broxodent» винайшов швейцарець Філіп-Гі Вуг у 1954 році для пацієнтів із обмеженою моторикою.
• У Месопотамії вже 3500 років до н. е. використовували жувальні палички — прямих предків сучасної щітки.
• Фінська програма «Smart Habit» (1992) популяризувала ксилітову жуйку і допомогла знизити рівень карієсу у школярів.

Здоров’я порожнини рота тісно пов’язане з роботою серця, мозку та імунної системи. Перші два кроки до надійного захисту прості: правильно доглядати за зубами вдома і регулярно відвідувати стоматолога. Все інше — варіації на цю тему. Все у ваших руках — і, звісно, у руках професіоналів, до яких варто звертатися без страху та зволікань.