
Прийнято вважати, що Томас Едісон (Thomas Edison) був малоосвіченою людиною, талановитим самоуком, який погано розбирався в теорії та віддавав перевагу інтуїції й методу спроб і помилок у своїй діяльності. Проте виданий у США на початку 90-х 1-й том зібрання творів «Папери Томаса Алви Едісона» спростовує усталене уявлення. Опубліковані документи переконливо демонструють глибокі знання винахідника у науковій літературі того часу. До речі, і сам Едісон опублікував кілька статей у технічних журналах.
Саме знайомство з технічною літературою допомогло йому удосконалити (а не винайти, як багато хто думає) електричну лампу розжарювання. Але про все по порядку.
Ще на самому початку 19-го століття російський учений Василь Петров, першим описавши у своєму щоденнику дивовижне явище — електричний розряд, припустив, що в майбутньому його можна буде якимось чином використати. У 1813 році була відкрита «вольтова дуга». А у 1876 році відомий російський фізик Яблочков продемонстрував потужне електричне джерело світла, еквівалентне силі випромінювання 6000 свічок. У світі цей винахід став відомий як винахід російського вченого під назвою «свічки Яблочкова». «Російське світло» успішно використовували для освітлення вечірніх вулиць і площ перед театрами. Тоді у французьких газетах можна було прочитати: «Російський фізик залишив без роботи всіх паризьких ліхтарників».
Але у «свічок Яблочкова» був один суттєвий недолік — через надто велику потужність і громіздку конструкцію їх жодним чином не можна було застосувати для освітлення будинку.
Приблизно в той самий час про свій винахід повідомив фізик-винахідник Олександр Лодигін. У 1873 році він винайшов пристрій, у якому під скляним вакуумним ковпаком при ввімкненні струму між двома електродами світився шматок вугілля. До створення сучасної лампочки залишався лише один крок.
І цей крок було зроблено. У 1880 році американський винахідник Томас Алва Едісон отримав патент на електричну лампу розжарювання.

Томас Едісон у 35 років (1882 рік) | wikimedia.org
Однак він був не першим, хто запатентував сучасний варіант лампи розжарювання. За 10 місяців до нього англійський винахідник Джозеф Свон продемонстрував таку ж лампу в Ньюкаслі. До того ж патент на винахід Свон отримав на рік раніше за Едісона.
Нині немає сумнівів, що Томас читав статтю у журналі «Scientific American» про роботу Свона з лампами розжарювання. І оскільки винахід Свона був недосконалим, він зміг покращити його розробку.
Минуло трохи часу, і цей винахід почав приносити Едісону великі гроші, що цілком природно обурило Свона, і він подав на американського винахідника до суду.
Судами Великобританії Томаса Едісона було визнано винним у порушенні авторських прав. За рішенням суду йому було приписано зробити Свона партнером, що і було зроблено, і компанія Едісона у Британії стала називатися «Edison and Swan United Electric Company» (згодом Едісон викупив у Свона його частку в компанії).
Але на цьому неприємності не закінчилися. Знайшовся його попередник і в США. 8 жовтня 1883 року патентне управління США постановило, що розробки Томаса Едісона ґрунтуються на винаходах некого Вільяма Соєра, і патенти Едісона були визнані недійсними.
Чому ж саме його вважають винахідником лампи розжарювання? Пояснюється це тим, що він володів енергетичною компанією (яка згодом стане називатися «General Electric») і створив енергосистему Нью-Йорка. До того ж він продовжував удосконалювати винахід, і якщо спочатку лампочки перегоряли через 150 годин роботи, то пізніше Едісон придумав лампу, яка працювала 1200 годин.

Таким чином, помилково вважати творцем лампи розжарювання лише Едісона, оскільки його електрична лампа розжарювання була лише доопрацюванням варіантів лампи розжарювання інших учених.
Честь винаходу також належить німецькому винахіднику Генріху Гьобелю — він був першим, хто здогадався викачати зі скляної лампової колби повітря. А російський винахідник Лодигін Олександр Миколайович був першим, хто запропонував робити нитку розжарювання не з вугілля чи обвуглених волокон, а з тугоплавкого вольфраму.
Але саме Едісон придумав сучасну форму лампи, гвинтовий цоколь із патроном, вилку, розетку, запобіжники. Він зробив багато для масового застосування електроосвітлення.
Цікавий факт!
Американський винахідник і підприємець Томас Алва Едісон, який отримав у США 1093 патенти та близько 3000 в інших країнах світу, є творцем фонографа, він удосконалив телеграф, телефон, кіноапаратуру, розробив один з перших комерційно успішних варіантів електричної лампи розжарювання.
Едісон відзначався дивовижною цілеспрямованістю та працездатністю. Коли він шукав відповідний матеріал для нитки розжарювання електричної лампи, він перебрав близько 6000 зразків матеріалів, поки не зупинився на карбонізованому бамбуку. Перевіряючи характеристики вугільного ланцюга лампи, він провів у лабораторії близько 45 годин без відпочинку. До самого похилого віку він працював по 16–19 годин на добу.
«Геній — це 1 відсоток натхнення та 99 відсотків поту», — говорив Томас Едісон

Томас Едісон у 75 років (1922 рік) | wikipedia.org
Нікола Тесла відгукувався про свого колегу так:
«Якби Едісону знадобилося знайти голку в копиці сіна, він не став би втрачати час на те, щоб визначити найбільш ймовірне місце її знаходження. Він негайно з лихоманковою старанністю бджоли почав би оглядати соломинку за соломинкою, поки не знайшов би предмет своїх пошуків. Його методи вкрай неефективні: він може витратити величезну кількість часу й енергії і не досягти нічого, якщо йому не допоможе щасливий випадок. Спочатку я з сумом спостерігав за його діяльністю, розуміючи, що невеликі теоретичні знання та розрахунки заощадили б йому 30 % праці. Але він відчував щире презирство до книжкової освіти та математичних знань, довіряючись повністю своєму чуттю винахідника та здоровому глузду американця».
Робота Томаса Едісона з Ніколою Теслою
У 1884 році Едісон прийняв на роботу молодого сербського інженера Ніколу Теслу, до обов’язків якого входив ремонт електродвигунів і генераторів постійного струму. Тесла пропонував для генераторів і силових установок використовувати змінний струм. Едісон досить холодно сприймав нові ідеї Тесли, постійно виникали суперечки.
Тесла стверджує, що навесні 1885 року Едісон пообіцяв йому 50000 доларів (на той час сума приблизно еквівалентна 1 млн сучасних доларів), якщо у нього вийде конструктивно покращити електричні машини постійного струму, придумані Едісоном. Нікола активно взявся до роботи і незабаром представив 24 різновиди машини Едісона на змінному струмі, новий комутатор і регулятор, які значно покращують експлуатаційні характеристики.
Схваливши всі вдосконалення, у відповідь на запитання про винагороду Едісон відмовив Теслі, мовляв, емігрант поки погано розуміє американський гумор. Ображений Тесла негайно звільнився. Через кілька років Тесла відкрив поруч із Едісоном власну «Tesla Electric Light Company». Після цього Едісон розпочав широку інформаційну кампанію проти змінного струму, стверджуючи, що висока напруга, яку використовують у системах змінного струму, є небезпечною.

Нікола Тесла у лабораторії в Колорадо-Спрінгс (США). Початок 1900-х років | wikimedia.org
Війна струмів | Який струм кращий: постійний чи змінний?
На відміну від Едісона, який проявив себе невтомним експериментатором та вмілим бізнесменом, прихильники змінного струму спиралися на математику та закони фізики. Ознайомившись із патентом Едісона, американський підприємець і інженер Джордж Вестингауз виявив слабке місце його системи — великі втрати потужності у провідниках при передачі електричної енергії на великі відстані.
У результаті Джордж Вестингауз у 1886 році представив конкурентну мережу розподілу електроенергії на основі змінного струму.
Відмова від постійного струму вела до фінансової поразки Едісона, який заробляв значну частину коштів на патентних відрахуваннях. Передчуваючи свою поразку, Едісон подав до суду за порушення понад 10 патентів, але рішення суду були не в його користь.
Протистояння Томаса Едісона і Джорджа Вестингауза та його партнера Ніколи Тесли у боротьбі за використання постійного чи змінного струмів отримало назву «війна струмів» або «битва струмів» (Battle of the currents).
Про це масштабне протистояння найвидатніших винахідників свого покоління був знятий фільм «Війна струмів». Фільм вийшов у прокат 9 вересня 2017 року зі слоганом «Хто управляє енергією — той контролює майбутнє».
Як уже говорилося раніше, Нікола Тесла, влаштувавшись на роботу в лабораторію Томаса, намагався довести, що на сотні кілометрів ефективніше передається змінний струм. Майбутній легендарний винахідник пропонував використовувати його для силових установок і генераторів, але не знаходив підтримки.
Ця «війна» між конкуруючими фірмами «Edison Electric Light» та «Westinghouse Electric Corporation» тривала понад 100 років і завершилася наприкінці листопада 2007 року з остаточним переходом споживачів Нью-Йорка з постійного струму на змінний.

Цікаві факти про Томаса Едісона
- Томас Едісон зареєстрував понад 1000 патентів у США, що робить його одним із найпродуктивніших винахідників в історії.
- Едісону приписують винахід найпростішої машинки для нанесення татуювань. Приводом стали п'ять точок на лівому передпліччі Томаса, а потім гравірувальний прилад Stencil-Pens, запатентований у 1876 році. Однак батьком тату-машини вважається Самуель О'Рейл.
- У 1877 році Едісон винайшов фонограф — перший пристрій для запису і відтворення звуку, який став революційним для музичної індустрії.
- Едісон розробив кінетоскоп — один із перших пристроїв для демонстрації рухомих зображень, що стало важливим кроком у розвитку кіно.
- На совісті винахідника смерть слонихи Топсі. Через вину тварини загинули три людини, тому її вирішили вбити. У надії виграти «війну струмів» Едісон запропонував стратити слониху змінним струмом 6000 вольт, а «виставу» зафіксував на кіноплівку.
- У біографії американського генія є провальний проєкт, для реалізації якого навіть побудували цілий завод з видобування заліза з руди низької якості. Співвітчизники сміялися над винахідником, доводячи, що простіше й дешевше вкладати гроші в родовища руди. І були праві.
- У 1911 році Едісон побудував непридатний для життя будинок, який складався з бетону, включаючи підвіконня та електротруби. Тоді ж він спробував себе в ролі дизайнера меблів, представивши бетонні предмети інтер'єру. І знову зазнав фіаско.
- Однією з диких ідей стало створення вертольота, який працював на пороху. Серія вибухів, що зруйнували частину фабрики Едісона, змусила його припинити експерименти.
- Винаходом лампи з тривалим терміном роботи Едісон завдав людству ведмежу послугу — сон людей скоротився на 2 години. До речі, при вдосконаленні лампочки розрахунки зайняли 40000 сторінок зошитів.
- Слово «hello», яким починається телефонна розмова, — теж ідея Едісона. Саме це слово 15 серпня 1877 року Едісон запропонував використовувати як привітання, коли писав листа президентові телеграфної компанії Піттсбурга. У цьому «батлі» йому протистояв Олександр Белл, засновник американської телефонії, який запропонував вітання при розмові по телефону словом «ahoy» (використовувалося при зустрічі кораблів). Але слово «Hullo» (похідне від слова «Hello») прижилося краще, чому ми з вами свідки.
15 фактів про Томаса Едісона
У відеоплеєрі можна ввімкнути субтитри і в налаштуваннях вибрати їхній переклад будь-якою мовою
Едісон проти Тесли
У відеоплеєрі можна ввімкнути субтитри і в налаштуваннях вибрати їхній переклад будь-якою мовою
Вільна енергія Тесли
У відеоплеєрі можна ввімкнути субтитри і в налаштуваннях вибрати їхній переклад будь-якою мовою