Факт або Вигадка: Розвінчуємо вигадані уявлення про винаходи та техніку

Технологія «Стелс» дозволяє знизити ймовірність виявлення військової техніки в радіолокаційному і інфрачервоному діапазоні. Вона не зводиться до спеціального надсекретного покриття, це ціла наука, що пропонує масу способів знизити ймовірність виявлення літаків, кораблів, танків і іншої техніки засобами противника. Отже, помиляються ті, хто вважає, що американський ударний літак F-117 і стратегічний бомбардувальник B-2, створені за технологією «Стелс», — абсолютно невидимі.

Справа в тому, що значного поглинання радіохвиль можна досягти тільки в сантиметровому діапазоні, і значно гірше в дециметровому. В силу фізики поширення радіохвиль зробити об'єкт малопомітним в метровому діапазоні (коли довжина хвилі порівнянна з власними розмірами об'єкта) зміною його форми в принципі неможливо. Також на нинішньому рівні технологій неможливо досягти повного поглинання будь-якого радіовипромінювання, що падає на об'єкт під довільним кутом. Зокрема, засобами стелс-технологій назване завдання нерозв'язне зовсім.

Тому в даний час головна мета при виборі форми об'єкта (наприклад, бойового літака) є відображення хвиль в сторону від випромінювача, — таким чином, частина сигналу поглинається спеціальними покриттями, а решта частина відображається так, що радіоехо не повертається до спостерігаючої радіолокаційної станції.

Ім'ям цього вченого названа міжнародна одиниця потужності Ватт, однак насправді Джеймс Уатт удосконалив і запропонував новий тип двигуна, а історія парових машин починається значно раніше.

Перша парова машина була побудована у 17-му столітті французьким фізиком Дені Папеном і являла собою циліндр з поршнем, який піднімався під дією пари, а опускався тиском атмосфери. На цьому ж принципі були побудовані у 1705 році вакуумні парові машини Севері та Ньюкомена для перекачування води. Значні удосконалення у вакуумній паровій машині були зроблені Джеймсом Уаттом у 1769 році.

Археологічні знахідки говорять, що бумеранг використовувався в Месопотамії, на території сучасної Індії, в Єгипті. Ба більше, бумеранг, виконаний з дуба, знайдений у Нідерландах. Однак грізна зброя саме в умілих руках австралійських аборигенів може літати на відстань до 200 метрів, завдавати значних пошкоджень і повертатися назад.

Докладніше читайте у нашій статті ☛

Не можна говорити про повне забуття електронних ламп і електровакуумних приладів загалом. Їх активно застосовують у техніці, завдяки чому існує радіозв'язок на дуже коротких хвилях, зв'язок і передача даних через космічні супутники, радіолокація та багато іншого.

Радіолампи масово використовувалися у 20-му столітті як основні елементи радіоапаратури. З появою напівпровідникових приладів (діодів, транзисторів) радіолампи стали витіснятися з радіоапаратури, оскільки напівпровідникові прилади виявилися значно компактнішими і економічнішими. Нині радіолампи зустрічаються там, де напівпровідникові аналоги отримуються дорожче або складніше у виготовленні (наприклад, як потужний генератор радіохвиль у мікрохвильовій печі використовується радіолампа — магнетрон). Також радіолампи традиційно використовуються у деяких видах аудіоапаратури, що позиціонується як високоякісна.

При русі по абсолютно рівній дорозі двигун необхідний, щоб долати силу тертя і опір повітря. У космосі немає середовища, що створює опір руху, і щоб отримати «вічний рух», достатньо лише короткочасного розгону, а далі про двигун можна забути.

Основна проблема навіть не в тому, що на глибині конструкція підводного човна може не витримати високого тиску, складність полягає в механізмі занурення і підйому човна з глибини.

Кінська сила — досить абстрактна одиниця вимірювання потужності. Зокрема, 4 коней в одній упряжці працюють як 3 вільних, а 8 — як 4. Чим більше число тварин використовувати, тим менший приріст потужності буде спостерігатися.

Створення вічного двигуна неможливе. Це гіпотетичний пристрій має виконувати роботу без надходження енергії ззовні нескінченно довго або до тих пір, поки не зруйнується від сил тертя і втоми матеріалів. Закон збереження енергії стверджує, що жодна енергія не може просто так виникати і зникати, вона лише переходить з однієї форми в іншу.

Однак, можна створити механізми, здатні працювати хоч і не нескінченно, але невизначено довго (до зносу своїх складових частин) без втручання людини. На відміну від вічного двигуна, вони не порушують законів термодинаміки, оскільки черпають енергію з навколишнього середовища (наприклад, це може бути енергія Сонця або радіоактивного розпаду).

На зображенні вище ви бачите обкладинку жовтневого номера журналу Popular Science за 1920 рік. На ній зображений винахідник, який працює над вічним двигуном. Показаний пристрій являє собою пристрій з «масовим важелем», в якому сферичні вантажі справа мають більший важіль, ніж ті, що зліва, ймовірно створюючи вічне обертання, але зліва знаходиться більша кількість вантажів, що врівноважують пристрій.

Хоча вчені і встановили, що вічні двигуни неможливі за законами фізики, вічні двигуни все ж продовжують захоплювати уяву винахідників.