5 міфів про продукцію з маркуванням «bio»

Органічні продукти все частіше з’являються на полицях і незмінно викликають палкі суперечки. Одні вважають, що така їжа повністю позбавлена хімії й здатна врятувати планету; інші переконані, що це виключно «дорого та модно». Істина, як майже завжди, посередині.

Розглянемо по порядку найпоширеніші омани, не забуваючи про плюси, мінуси й практичні висновки для повсякденного життя.

Звідки взявся «зелений» логотип і що він означає

Ідея позначати особливу — «чисту» — їжу виникла ще у 1920-х. Тоді європейські агрономи, серед яких британець Альберт Говард і німець Рудольф Штайнер, помітили: ґрунти збіднюються, а врожаї стають залежними від дедалі більших доз мінеральних добрив. Вони запропонували «повернути природі її ритм» — сіяти сидерати, удобрювати землю компостом і обходитися мінімумом хімії. Протягом десятиліть це залишалося справою ентузіастів.

Перелом настав після Другої світової війни: пестициди й добрива подешевшали, продуктів стало більше, але разом із достатком прийшли скандали про брудну воду та «порожні» фрукти. У 1972 році фермерські асоціації об’єдналися в міжнародну організацію IFOAM. Вона не запровадила власний знак, але вперше зібрала всі принципи «органіки» під одним дахом: здоров’я ґрунту, турботу про тварин і відмову від ГМО.

У 1991 році Євросоюз ухвалив перші загальні правила для органічного землеробства, а у 2000-му представив добровільний логотип — світло-зелений прямокутник із листком, складеним із дванадцяти зірок. Колір натякав на природу, зірки брали з прапора ЄС: ідея була проста — показати, що продукт і «екологічний», і сертифікований за єдиним європейським законом.

З 1 липня 2010 року знак став обов’язковим для всієї упакованої продукції, виробленої в ЄС за органічним стандартом. На упаковці обов’язково вказується поруч із листком код інспекційної служби (наприклад, DE-ÖKO-003) і рядок «EU/Non-EU Agriculture», який зазначає, де саме виросла сировина.

Сьогодні сертифікована «органіка» перестала бути нішевою: світові продажі вже перевищили 70 мільярдів доларів, і ринок продовжує зростати. У більшості великих економік — Європейському Союзі, США, Японії, Великій Британії — існують суворі закони, які регулюють, що саме вважається «organic».

У багатьох країнах органічне виробництво жорстко регламентується. Щоб отримати логотип, фермер зобов’язаний вести точний журнал робіт, зберігати чеки на насіння й добрива, допускати інспектора на поле й до складу. Тому сам значок — це не порожній маркетинг, а ознака того, що господарство хтось перевірив. Але логотип не обіцяє абсолютної досконалості — і ось чому.

Міф 1. Органічна продукція абсолютно безпечна й не містить хімії

На органічних фермах справді заборонені багато синтетичних пестицидів і добрив, але «нічого хімічного» там не буває.

По-перше, рослини все одно атакують шкідники й хвороби, і фермери застосовують різні хімічні речовини природного походження — наприклад, розчини мідного купоросу або витяжки з рослин. Тобто, на органічній фермі все ж обприскують і підживлюють рослини, просто використовують засоби, які вважаються більш щадними для людини та екосистеми. Повної відмови від хімічних речовин не буває.

По-друге, і на звичайних, і на органічних полях можуть траплятися залишки заборонених речовин, які приніс вітер із сусідніх плантацій.

Незалежні лабораторії щороку перевіряють тисячі зразків їжі. В органіці порушень гранично допустимих рівнів пестицидів менше, ніж у масовому виробництві, але вони все одно трапляються. Крім того, зелений логотип ніяк не захищає від бактерій — кишкову паличку чи сальмонелу можна знайти будь-де. Тому овочі слід ретельно мити, а м’ясо й молоко — обов’язково доводити до безпечної температури.

Міф 2. Органічні продукти завжди смачніші

Смакові тести дають суперечливі результати. Коли дегустатори не знають, що їдять, вони приблизно так само часто віддають перевагу звичайним огіркам, як і органічним. Усе вирішує сорт, свіжість і місце вирощування. Так, томат, зірваний стиглим із куща неподалік від вашого дому, ймовірніше буде ароматнішим за будь-який далекий аналог — незалежно від того, органічний він чи ні.

І все ж деякі категорії виділяються. Вино з органічного винограду нерідко набирає більше балів на професійних конкурсах: виноградарі стверджують, що зниження хімічного навантаження дозволяє розкрити тонкі аромати. Але подібні приклади радше виняток, ніж правило.

Міф 3. Екопродукти набагато поживніші за звичайні

Науковці не один рік порівнювали склад органічних і звичайних овочів, фруктів, молока та м’яса. У середньому в «органіці» трохи вищий вміст антиоксидантів і деяких мінералів, але різниця не настільки велика, щоб автоматично впливати на здоров’я. Вміст основних нутрієнтів — білків, жирів, вуглеводів — зазвичай збігається.

Набагато важливіше те, що відбувається після збирання врожаю. Будь-яка зелень щодня втрачає вітамін С; молочні продукти псуються без охолодження; а цілі зерна зберігають комплекс вітамінів лише до певної дати. Тому найпоживніша їжа — та, що свіжа й правильно зберігалася, а не та, що вирощена строго за органічними правилами.

Міф 4. Маркування гарантує жорсткий контроль

У розвинених країнах органічні господарства перевіряють або державні інспектори, або акредитовані приватні агентства, які працюють за єдиними правилами. Виробнику доводиться детально розписувати технологію, зберігати всі накладні й проходити обов’язкові інспекції на місці. Це складніше й дорожче, ніж звичайне фермерство, зате підвищує прозорість для покупця.

Порушення все ж трапляються. Відомі випадки, коли під виглядом органічного зерна продавали звичайне або завозили партії з недостовірними документами. Такі махінації розкриваються, але постфактум. Висновок простий: сертифікат знижує ризик обману, але не усуває його. Якщо сумніваєтеся, знайдіть на етикетці номер органу сертифікації й перевірте його на офіційному сайті.

Міф 5. Органічне землеробство врятує природу й нагодує всіх

Коли поля переходять на органічні методи, у ґрунті стає більше дощових черв’яків, а в околицях — корисних комах і птахів. Але є й зворотний бік: вирощування культур із мінімальним використанням хімічних добавок малопродуктивне, урожайність у середньому нижча майже на п’яту частину. Глобальний, стовідсотковий перехід без зміни нашого апетиту збільшив би потребу в сільгоспугіддях. Якщо вирубувати нові ліси заради «зелених» плантацій, користь для клімату зійде нанівець.

Не забуваймо й про те, що органічні продукти дуже недешеві. Тож збільшення обсягів їх виробництва нічим не допоможе мешканцям найбідніших країн, які страждають від нестачі їжі.

Науковці прораховували сценарії, за яких комбінація помірної частки органіки, скорочення харчових відходів і більш рослинного раціону дозволяє нагодувати населення планети без додаткового тиску на природу. Поки що оптимальним виглядає змішаний підхід: там, де це екологічно обґрунтовано, використовують органічні методи, а для високоврожайних культур застосовують сучасні точні технології й мінімізують хімічне навантаження.

Ціна й доступність: чи справді органіка завжди дорожча?

У середньому банан або морква із зеленим значком обійдуться приблизно на п’яту частину дорожче. Проте розкид цін великий: вівсянка може коштувати стільки ж, як і звичайна, а яловичина — у півтора раза дорожче. Різниця залежить від сезону, логістики та масштабів господарства. Цікаво, що останні кілька років «кошик» органічних овочів у роздрібній торгівлі дорожчав повільніше, ніж звичні аналоги: ринок стає масовим, і ціни поступово вирівнюються.

Лайфхаки економного вибору

• Стежте за сезоном. У розпал врожаю різниця в ціні між звичайними та органічними овочами зазвичай мінімальна.
• Купуйте напряму. Фермерські ринки, кооперативні каси й системи «кошик на тиждень» зменшують націнки й часто дають знижки постійним клієнтам.
• Порівнюйте вагу, а не лише ціну. Органічні овочі й фрукти іноді продають у менших упаковках; рахуйте вартість за кілограм, щоб не переплачувати.
• Навчіться зберігати „довгограючі“ продукти. Коренеплоди, цільні крупи й бобові органічного походження можна купувати оптом — у фермера або в магазині «на вагу» — і зберігати в прохолодному, сухому місці місяцями.
• Купуйте «другий сорт». Нестандартні за формою, але найсвіжіші плоди коштують дешевше; багато фермерів віддають їх за зниженою ціною або включають у підписку.
• Шукайте спільні закупівлі. У містах популярні чати й групи, де кілька родин замовляють коробки прямо з господарства й ділять транспортні витрати.
• Комбінуйте «брудну дюжину» та «чисту п’ятнадцятку». Найбільш «хімічно вразливі» культури (наприклад, полуниця чи персики) беріть органічними, а продукти з товстою неїстівною шкіркою (банани, авокадо чи цибуля) — звичайними, не переплачуючи зайве.

Швидкі рекомендації споживачеві

1. Дотримуйтесь правил гігієни. Логотип не позбавляє від бактерій: мийте зелень під проточною водою, тримайте сире м’ясо окремо від готових страв, доводьте внутрішню температуру страв із птиці до безпечного рівня.
2. Уважно читайте етикетку. Шукайте не лише слово «bio», а й код сертифікаційного органу, дату пакування й країну походження — це допомагає відстежити шлях продукту.
3. Скорочуйте харчові відходи. Плануйте меню на тиждень, заморожуйте зайві порції, варіть бульйони з овочевих обрізків — так ви заощаджуєте й зменшуєте особистий вуглецевий слід.
4. Розмаїтьте тарілку. Суміш різних видів овочів, цільних злаків, горіхів і бобових дає організму більше корисних речовин, ніж зосередження на одному «ідеальному» інгредієнті.
5. Визначте особисті пріоритети. Якщо бюджет обмежений, обирайте органіку в тих категоріях, де вам особливо важливий смак або мінімальне пестицидне навантаження (дитяче харчування, ягоди, листова зелень), а решту купуйте звичайною.
6. Пам’ятайте про баланс порцій. Помірна кількість м’яса та більше рослинних страв дозволяє скоротити витрати без дефіциту білка й підтримує сталий розвиток сільського господарства.
7. Оцінюйте виробника ширше, ніж за логотипом. Дізнайтеся, як ферма поводиться з ґрунтом, водою й тваринами: ці практики нерідко важливіші за сам факт наявності або відсутності сертифіката.

Органічне маркування — це корисний орієнтир, який сигналізує про обмеження синтетичних хімікатів і трохи підвищує турботу про ґрунт і біорізноманіття. Але воно не робить їжу стерильною, не гарантує ідеальний смак і не розв’язує всі екологічні проблеми одним махом.

Збалансоване харчування, розумний вибір сезонних продуктів і увага до того, як їжа потрапляє на ваш стіл, принесуть значно більше користі, ніж будь-який модний ярлик сам по собі.