Чи нормально мати жовті зуби? Усе про колір та відбілювання зубів

Багато людей відчувають невпевненість через жовтуватий відтінок своїх зубів, вважаючи, що здорова усмішка має бути сліпучо білою. Рекламні ролики та фотографії знаменитостей підкріплюють цей стереотип. Але чи дійсно жовтизна емалі свідчить про проблеми із зубами, чи це нормальне явище?

Цікаво, що прагнення до «голлівудської» усмішки виникло не сьогодні — ще в Давньому Єгипті для відбілювання зубів використовували суміш пемзи та оцту. Давайте розберемося, який колір зубів вважається нормою, від чого він залежить і наскільки безпечно гнатися за білизною.

Якого кольору «нормальні» зуби?

Природний колір зубів у різних людей трохи відрізняється. Насправді по-справжньому білих, «паперово-білих» зубів від природи не буває. Емаль зуба напівпрозора і має злегка голубувато-білий відтінок, крізь неї просвічується розташований під нею дентин жовтого кольору. У результаті здорові зуби зазвичай мають світлі відтінки жовтого або сіруватого.

Іншими словами, злегка кремовий тон — це нормально і властиво майже всім дорослим людям. Наприклад, стоматологи відзначають, що сяюче-білий колір, який ми часто бачимо на екранах, у природі не зустрічається: стандартна шкала природних відтінків зубів охоплює діапазон від жовтуватого до сіруватого, але не «голлівудський» білий.

Цікавий факт

Цікаво, що молочні (дитячі) зуби зазвичай світліші, майже білі. Це пов’язано з тим, що дентин у дітей більш блідий, а емаль відносно товста.

У дорослих же зуби темніші: з часом емаль стоншується, і крізь неї сильніше проявляється жовтий колір дентину.

Також на природний відтінок впливають генетичні особливості — у когось зубна емаль від народження більш прозора або має сіруватий підтекст, у інших — теплий жовтий. Але і в тому, і в іншому випадку це варіант норми. Якщо ваші зуби не сяють білизною, це зовсім не означає, що вони хворі чи слабкі.

Здоров’я зубів і їхній колір

Найважливіший показник здоров’я зубів — їхня цілісність і міцність, а не відтінок емалі. Поширений міф про те, що «жовтизна = хвороба», насправді спростовується стоматологами. Зуб може мати жовтуватий відтінок і при цьому бути абсолютно здоровим і міцним. Більше того, фахівці відзначають: природний колір найміцніших, здорових зубів зазвичай далекий від білосніжного. Невелика жовтизна часто свідчить про щільну здорову емаль і достатній шар дентину.

Звісно, це не означає, що сам по собі жовтий колір робить зуби сильнішими. Швидше, тут важливо розуміти: відтінок не визначається міцністю зуба безпосередньо. Просто здорова емаль пересічної людини не сліпучо-біла, а при спробах досягти неприродної білизни можна ненароком пошкодити зуби.

Тож побачити у дзеркалі злегка жовтувату усмішку — цілком нормально. Насторожитися варто лише тоді, коли колір змінився різко або зуби стали темно-жовтими й плямистими: тоді важливо з’ясувати причину.

Чому зуби жовтіють?

Колір зубів може змінюватися з різних причин, як внутрішніх, так і зовнішніх. Ось основні фактори, які роблять зуби більш жовтими:

• Генетика і природний відтінок. У кожної людини свій відтінок зубної емалі, закладений генетично. В одних він трохи тепліший (жовтіший), в інших більш холодний (ближче до сіруватого). Це як колір очей: карі й блакитні очі різні, але обидва варіанти — норма. Багато людей від народження мають зуби кремового тону, і це не пов’язано з хворобами.
• Вікові зміни. З роками емаль поступово стоншується, полірується їжею, кислотами тощо. Одночасно внутрішній шар дентину може потовщуватися й темніти. У результаті зуби у літніх людей зазвичай помітно жовтіші, ніж у юності. Це природний процес: за даними стоматології, після ~30 років зуби у більшості людей починають поступово темніти.
• Харчові звички. Часто зуби жовтіють через фарбування емалі різними речовинами. Головні винуватці — це кава, чорний чай, червоне вино, темні газовані напої (наприклад, кола), ягоди на кшталт чорниці, соуси (соєвий, бальзамічний оцет) тощо. Пігменти з цих продуктів поступово осідають на поверхні зуба, проникають у пори емалі й надають їй жовтуватого або бурого відтінку.
• Куріння. Нікотин і смоли з тютюнового диму також активно фарбують зуби в жовто-коричневий колір. Чим довше людина курить, тим помітніший цей ефект: зуби набувають стійкої пігментації, яку складно прибрати без професійного чищення.
• Недостатня гігієна ротової порожнини. Наліт бактерій (так звана зубна бляшка) має жовтуватий колір і може помітно змінювати тон ваших зубів. Якщо чистити зуби нерегулярно або неякісно, м’який наліт мінералізується у зубний камінь — тверді жовтувато-коричневі відкладення. Вони вкривають емаль і створюють враження жовтих, «брудних» зубів. Таким чином, банальне нехтування щіткою й зубною ниткою теж призводить до зміни кольору усмішки.
• Ліки та захворювання. На внутрішній колір зуба можуть впливати деякі медичні фактори. Класичний приклад — прийом тетрациклінових антибіотиків у дитинстві, у період формування зубів. Це може спричинити стійке жовтувато-сіре забарвлення емалі. Надлишок фтору в період розвитку зубів (флюороз) також призводить до зміни кольору — з’являються плями, емаль виглядає нерівномірно білою. Рідкісні метаболічні порушення й спадкові захворювання емалі можуть надавати зубам жовтий або бурий тон. Однак такі випадки трапляються нечасто.

Підсумовуючи: злегка жовті зуби самі по собі — не привід панікувати. Але якщо відтінок різко погіршився, з’явився нерівномірний колір, плями чи потемніння, варто проконсультуватися зі стоматологом. Цілком можливо, проблему вирішить професійне чищення зубів (зняття нальоту й каменю) або зміна деяких звичок.

Методи відбілювання зубів

Бажання мати світліші зуби цілком зрозуміле, і сучасна косметична стоматологія пропонує безліч способів відбілювання. Використовують спеціальні відбілювальні зубні пасти, домашні смужки та гелі, професійне відбілювання в клініці і навіть народні методи. Розглянемо, які бувають методи відбілювання зубів.

Видалення зовнішніх плям

Найбільш щадний підхід — прибрати з емалі поверхневий наліт і пігменти. Це можна зробити за допомогою відбілювальних (точніше, очищувальних) зубних паст, що містять абразивні частки або ферменти. Такі пасти не змінюють внутрішній колір зуба, але можуть ефективно прибрати нещодавно з’явлені жовтуваті відкладення від кави, чаю, їжі. У результаті зуби стають світлішими на півтона–тон просто завдяки чистоті.

Професійне гігієнічне чищення у стоматолога (полірування, ультразвук, AirFlow) діє за тим самим принципом — знімає наліт і повертає емалі її природний відтінок.

Ці методи безпечні при правильному використанні, хоча надмірно абразивні порошки й пасти при щоденному застосуванні здатні стоншувати емаль.

Хімічне відбілювання (пероксидні відбілювачі)

Якщо зуби мають стійкий жовтий відтінок, пов’язаний із пігментами в глибині емалі чи в дентині, очищенням ззовні не обійтися. У таких випадках застосовують відбілювальні склади на основі перекису водню або карбаміду. Пероксид проникає у структуру емалі й окислює пігментні молекули, знебарвлюючи їх.

Домашні набори (гелеві капи, відбілювальні смужки) зазвичай містять невисоку концентрацію пероксиду й освітлюють зуби поступово, на 1–2 тони за кілька тижнів застосування.

Професійне клінічне відбілювання використовує більш концентровані гелі (пероксид до 30–40% під контролем лікаря) для швидкого ефекту. Такий підхід здатний помітно освітлити усмішку за 1–2 сеанси.

Але важливо розуміти: кожен зуб має свою межу білизни. Неможливо зробити природний зуб білішим певного відтінку — можна лише повернути чи трохи поліпшити його початковий колір. Стоматологи навіть відзначають, що коректніше говорити не «відбілювання», а «освітлення» зубів — зуб світлішає до певної межі, закладеної природою (зазвичай це все одно відтінок злегка кремовий, а не сніжно-білий).

Ризики та побічні ефекти відбілювання зубів

Будь-яке відбілювання — це вплив на емаль, і за зловживання воно може зашкодити. Ось що відбувається із зубами під час агресивного відбілювання:

• Абразивні відбілювальні засоби (надто жорсткі порошки, пасти, саморобні скраби із содою тощо) знімають верхній шар емалі разом із пігментом. Емаль не відновлюється, тому регулярне чищення абразивами поступово стоншує захисний шар зуба. Зуби спочатку світлішають, проте стають більш чутливими й уразливими.
• Перекис водню у високих концентраціях здатен пом’якшувати й частково розчиняти поверхневі мінерали емалі. Дослідження підтверджують, що інтенсивне відбілювання пероксидом підвищує пористість емалі, знижує її мікротвердість і навіть може спричиняти мікроскопічні ділянки демінералізації. Простіше кажучи, емаль стає більш пухкою. Якщо після відбілювання не проводити ремінералізацію (зміцнення фтором і кальцієм), з часом це може обернутися підвищеним ризиком карієсу.
• Частий побічний ефект відбілювання — чутливість зубів. Вона виникає через те, що стоншена або ослаблена відбілювачами емаль гірше захищає нервові закінчення всередині зуба. Особливо чутливими можуть стати ділянки ближче до ясен і шийок зубів. Больові відчуття під час уживання холодного, гарячого, кислого — сигнал, що ви перестаралися з відбілюванням і зуби ослабли.
• Можливі подразнення та опіки слизової ясен, якщо відбілювальний гель потрапляє на м’які тканини. У клініці ясна захищають спеціальними бар’єрами або гелями, а от під час домашнього відбілювання смужками люди іноді скаржаться на білі плями та болісність на яснах — ознака хімічного опіку від перекису.

Важливо підкреслити: одноразове правильне відбілювання під контролем, як правило, не руйнує зуби незворотно. Сучасні професійні процедури вважаються відносно безпечними, якщо суворо дотримуватися інструкції. Зубні пасти, смужки та гелі для домашнього використання, схвалені стоматологічними організаціями, містять безпечні концентрації діючих речовин і за розумного застосування завдають мінімальної шкоди.

Проте проблема в тому, що в погоні за білизною люди нерідко перевищують рекомендовану частоту й тривалість процедур або вдаються до сумнівних методів. Основна шкода відбілювання проявляється саме при зловживанні ним.

Саме тому деякі стоматологи різко негативно ставляться до моди на постійно «відбілені» зуби — вони вважають, що без необхідності травмувати емаль неприпустимо. У клінічній практиці нерідкі випадки, коли у пацієнтів після надмірного домашнього відбілювання виявляються множинні мікротріщини емалі, початковий карієс і сильна гіперчутливість зубів.

Висновок: відбілювати зуби чи ні — особистий вибір кожного. Але робити це потрібно грамотно й обережно, зваживши всі «за» і «проти».

Як безпечно зробити усмішку світлішою

Якщо вас турбує колір зубів, спочатку варто оцінити, чи справді проблема в кольорі. Можливо, достатньо професійної гігієни або зміни деяких звичок, щоб зуби виглядали білішими. Нижче наведемо кілька рекомендацій для безпечного поліпшення кольору зубів.

Підтримуйте ідеальну гігієну ротової порожнини

Звучить банально, але це база білосніжної усмішки. Чистьте зуби щіткою не менше двох разів на день по 2–3 хвилини, ретельно проходячись по всіх поверхнях. Обов’язково очищайте міжзубні проміжки нитками або іригатором. Регулярно використовуйте ополіскувачі. Так ви запобігатимете накопиченню нальоту, який робить зуби жовтішими.

Особливо корисно чистити зуби або принаймні полоскати рот водою після споживання фарбувальних продуктів — кави, чаю, вина, ягід тощо. Це не дасть пігментам надовго затриматися на емалі.

Стежте за харчуванням і звичками

Намагайтеся скоротити вживання напоїв і їжі, що фарбують зуби. Наприклад, пийте каву та чай у помірних кількостях, а якщо п’єте — не розтягуйте надовго (деякі стоматологи радять навіть пити через трубочку, щоб мінімізувати контакт із зубами). Замініть темні газовані напої на світлі або звичайну воду.

Відмовтеся від куріння або принаймні зменште кількість викурених сигарет — це не лише покращить колір зубів, а й суттєво оздоровить усю ротову порожнину.

Після будь-якого фарбувального продукту має сенс прополоскати рот водою. Прості зміни у способі життя можуть помітно зменшити появу нових плям на зубах.

Спробуйте щадні способи відбілювання в домашніх умовах

Якщо зуби й надалі виглядають тьмяними, почніть із найм’якших методів. Існують відбілювальні зубні пасти з низьким абразивом і ферментами — вони поступово полірують емаль і розчиняють поверхневі плями без агресивної хімії. Ефект з’являється не відразу, зате ризик мінімальний.

Можна використовувати також аптечні відбілювальні смужки або капи з гелем, обов’язково з маркуванням перевіреного виробника та схваленням стоматологічної асоціації. Наприклад, Американська стоматологічна асоціація (ADA) рекомендує домашні засоби з умістом карбаміду пероксиду не вище 10 % — такі концентрації вважаються безпечними. Завжди читайте інструкцію і не перевищуйте час застосування, зазначений виробником.

Не захоплюйтеся «народними» рецептами без доказової бази

В інтернеті можна зустріти поради відбілювати зуби содою, перекисом, лимонним соком, активованим вугіллям тощо. Будьте обережні: багато з цих методів або малоефективні, або шкідливі.

Наприклад, лимонний сік і оцтова кислота справді можуть трохи освітлити зуби, але водночас роз’їдають емаль за частого використання. Деревне чи активоване вугілля абразивне і за постійного тертя стоншує емаль; крім того, вугільний пил може забиватися у ясенні кишені та фарбувати край ясен. Сода у чистому вигляді теж дуже абразивна.

Навіть натуральні засоби можуть зашкодити, якщо застосовувати їх неправильно або надто часто.

Користуйтеся корисними «фішками» для природного освітлення зубів

Існують безпечні прийоми, що допомагають підтримувати зуби світлими. Наприклад, переконайтеся, що у вашому раціоні достатньо вітаміну C — за його нестачі швидше утворюється бактеріальний наліт, і зуби жовтіють сильніше.

Можете спробувати періодично полоскати рот кокосовою олією (метод «масляного полоскання»): дослідження показали, що це зменшує утворення зубного нальоту і таким чином запобігає частині зовнішнього пожовтіння.

Не очікуйте від таких методів миттєвого відбілювання, але в поєднанні з доброю гігієною вони можуть дати невеликий позитивний ефект без ризику для емалі.

Звертайтеся до професіоналів для радикального відбілювання

Якщо ви твердо вирішили зробити зуби помітно світлішими, краще проконсультуватися зі стоматологом. Лікар оцінить стан емалі, чи вилікувано карієс, чи немає протипоказань (наприклад, за наявності численних пломб відбілювання може дати плямистий колір).

Професійне відбілювання в клініці проводиться під контролем фахівця, який захистить ясна, підбере оптимальну концентрацію гелю та час впливу. Це зведе ризики до мінімуму і підвищить ефективність.

Також стоматолог може запропонувати альтернативи: наприклад, якщо зуби сильно знебарвлені зсередини (флюороз, «тетрациклінові» зуби), замість відбілювання логічніше встановити керамічні вініри або композитні накладки. До речі, саме вініри стоять за багатьма голлівудськими усмішками — за оцінками експертів, більшість знаменитостей досягли ідеальної білизни за допомогою накладок або коронок, а не лише відбілювання.

Прислухайтеся до своїх відчуттів

Під час і після відбілювання уважно ставтеся до того, що «відчувають» ваші зуби. Легка короткочасна чутливість — допустиме явище. Але якщо ви помітили гострий біль, тривалу підвищену чутливість (особливо біля країв ясен) або зміни поверхні зубів — негайно припиніть процедури й зверніться до лікаря.

Біль і дискомфорт — сигнал, що емаль постраждала, і подальше відбілювання лише погіршить ситуацію. У таких випадках потрібно дати зубам «відпочити», провести курс ремінералізувальних процедур (фтор-лаки, гелі з кальцієм) і зайнятися відновленням здоров’я емалі.

Природна краса усмішки

Насамкінець підкреслимо головну думку: здоров’я зубів завжди важливіше за їхній колір. Жовтуватий відтінок нікому не шкодив, тоді як надмірне прагнення до білизни цілком може зашкодити.

Сучасні дослідження та експерти сходяться на думці, що міцні зуби природного кремового відтінку значно кращі, ніж штучно вибілені, але ослаблені.

Якщо ваші зуби чисті, без карієсу і не турбують — це і є основа красивої усмішки. А легка жовтизна — лише нюанс зовнішності, невеликий «сонячний» відтінок, який цілком нормально мати кожному з нас.