Як з'явився олівець | Цікаві факти про олівці

pixabay.com

«Навіть те, що здається найпростішим, маленьким і звичним із усіх об'єктів, за певних умов може проявити себе як щось таке ж величне і складне, як космічний апарат чи великий підвісний міст».

Генрі Петроскі, американський інженер,
автор книги «Історія олівця»

Для початку розвіємо один старий міф про шкідливість стрижня олівця. Що ж станеться, якщо гризти олівець? Нічого поганого — окрім того, що вам зроблять зауваження.

Олівці не містять свинець — і ніколи не містили. Вони містять графіт, одну з шести чистих форм вуглецю — не більш отруйну, ніж дерево, в яке він «загорнутий». Навіть фарбу сьогодні роблять без свинцю.

Уся ця плутанина виникла через те, що понад 2000 років для малювання на папірусі й папері використовували загострений графіт, який в англійській мові позначається тим самим словом, що й свинець, — «lead».

flickr.com

Олівці прийнято ділити на прості й кольорові. Простий олівець має графітовий грифель і пише сірим кольором з відтінками від світлого до майже чорного (залежить від твердості графіту).

Єдине у світі родовище чистого твердого графіту було відкрито випадково у 1564 році в містечку Борроу-дейл, що в графстві Камбрія (Велика Британія). Воно охоронялося найсуворішими законами й озброєними охоронцями, а видобуток дозволявся лише шість тижнів на рік.

Видобутий на руднику «чорний графіт» нарізався на тонкі прямокутні бруски, з яких робили грифелі перших олівців. Англійський олівець швидко прижився по всій Європі. Першим із згаданих у письмових документах, хто використовував олівець, був швейцарський натураліст Конрад Гесснер у 1565 році.

Генрі Девід Торо — автор знаменитої книги «Уолден, або Життя в лісі», в якій він описав два роки життя відлюдником в лісовій глушині на березі озера Уолден — став першим американцем, хто обпік графіт із глиною і отримав олівцевий грифель.

Однак справжній комерційний прорив стався у 1827 році, коли Джозеф Діксон із міста Сейлем, штат Массачусетс (США), представив станок, що дав початок масовому виробництву прямокутних графітових олівців зі швидкістю 132 олівця на хвилину. На час смерті винахідника у 1869 році компанія Джозеф Діксон Крусибл (Joseph Dixon Crucible) стала світовим лідером, що виробляла по 86000 круглих олівців на день. Сьогодні ця компанія, яка називається Діксон Тікондерога (Dixon Ticonderoga Company), як і раніше є одним із провідних світових виробників олівців.

flickr.com

Традиційний жовтий олівець сягає 1890 року, коли австрієць Джозеф Хардмут (Joseph Hardtmuth) виробив найперший з них на своїй фабриці в Празі. Він назвав свою фабрику Кох-и-Нур (Koh-i-Noor), на честь відомого на весь світ жовтого діаманта Кохінур у 105 карат, що належав королеві Вікторії (яка, своєю чергою, назвала елітну лінію продукції Хардмута «Кохінором олівців»).

У 1802 році компанія Кох-и-Нор запатентувала перший графітовий олівець, виконаний із глини та графіту. На Всесвітній виставці 1889 року в Парижі компанія представила олівці нового бренду «Koh-I-Noor Hardtmuth». Нові олівці, скоро стали стандартом у всьому світі, являли собою тонкий графітовий стержень, укладений у дерев'яний корпус з кедра. Інші виробники просто скопіювали ідею Джозефа Хардмута.

Цікавий факт

На сьогоднішній день 75% всіх олівців, що продаються в Америці, — жовтого кольору.

shutterstock.com

Цікаві факти про олівці

Середній олівець можна заточити 17 разів і написати ним 45 000 слів або провести пряму лінію завдовжки 56 км.

Оправа грифеля може бути дерев'яною, пластиковою, паперовою, мотузяною. Такі олівці вважаються одноразовими.

Іноді на протилежному кінці олівця є гумка, яка тримається за допомогою пристрою, відомого як ferrule (ободок). Патент на неї був уперше виданий у 1858 році, однак у школах олівці з гумкою не були надто популярні: на думку вчителів, вони заохочували лінь.

Ластик на більшості олівців робиться з рослинної олії з додаванням невеликої кількості справжньої гуми як зв'язувальної речовини.

Олівець із дерев'яною та пластиковою оправою грифеля може мати кругле, шестигранне, трикутне січення. Будівельні олівці мають овальне або прямокутне зі скошеними кутами січення та плоский грифель.

Олівці різняться за твердістю грифеля, яка, як правило, вказана на олівці й позначається літерами. Однак, на відміну від Європи та Росії, у США для вказівки твердості використовується числова шкала.

Незважаючи на удавану простоту олівця, процес його виробництва є комплексним, вимагає різноманітних матеріалів для виготовлення (залежно від способу виробництва, вимог до кінцевого продукту), а саме: біла глина (каолін), графіт, зв'язувальна речовина (з вареного крохмалю для графітових, на основі целюлози для кольорових), після випалу грифелі поміщають в олію (кокосову, соняшникову), розплавлений віск, парафін, стеарин, жир (харчові, кондитерські), деревина для дощок (вільха, тополя (низька якість), липа (середня якість), сосна, кедр, джелутонг (висока якість)), клеї для скріплення (ПВА, синтетичні (SV проклейка)), фарба (пігменти для грифелів, для кінцевого фарбування).

Щоб більше дізнатися про процес і тонкощі виробництва кольорових і простих олівців ми підберемо для вас кілька пізнавальних відео і як зазвичай розмістимо їх у кінці статті.

Office table photo created by Racool_studio - www.freepik.com

Найбільші олівці у світі

1. Найбільший жовтий олівець розміром 7,91 метра та вагою 446,36 кг був виготовлений 28 травня 2001 року у Великій Британії. Зараз цей величезний олівець знаходиться в Деруентському музеї олівця, який розташований у місті Кесвік на північному заході Англії (дивіться на фото нижче). Сьогодні музей відвідує понад 80 тисяч людей на рік з усього світу.
2. В американському місті Кейсі, штат Іллінойс є місцева придорожня пам'ятка — величезний олівець (дивіться на фото нижче) завдовжки 9,9 метра. Цікаво, що цей олівець настільки гострий, що місто наділо на його кінчик пластиковий конус, щоб туристи не поранилися.
3. У 2001 році німецька компанія, виробник олівців, ручок та інших канцелярських товарів Faber-Castell побудувала в місті Субанг-Джая (Малайзія) біля своєї фабрики Олівцеву башту (Pencil Tower), в якій розмістили найвищий олівець у світі. Його висота становить 19,75 метра, а діаметр — 0,8 метра (дивіться на фото нижче). Цей олівець було занесено до Книги рекордів як найдовший олівець у світі.
4. 18 січня 2007 року Міський музей у Сент-Луїсі, штат Міссурі (США) став домом для ще одного найбільшого у світі олівця. Величезний олівець еквівалентний 1,9 млн звичайних олівців. Олівець містить понад 1800 кг пенсільванського графіту, має справжню стираючу гумку вагою 113 кг.
5. 3 вересня 2007 року рекордсмен Книги рекордів Гіннеса американець Ашрита Фурман (Ashrita Furman) представив свій гігантський олівець за 20 000 доларів США. Його довжина склала 23 метри, вага — 8200 кг, одна тільки гумка в ньому важить 90 кг, а графітовий стрижень важить 2000 кг. Фурман із командою ентузіастів, що складалася з 40 осіб, створив найбільший у світі олівець за 3 тижні. Його створили як подарунок на день народження вчителя Шрі Чинмоя. Як його створювали дивіться у відео нижче.

Один із найбільших кольорових олівців у світі. Деруентський музей олівця, Англія | wikimedia.org

Величезний і гострий олівець у місті Кейсі, штат Іллінойс (США) | wikimedia.org

Олівцева башта компанії Faber-Castell, у якій знаходиться найвищий олівець у світі, Малайзія | faber-castell.com

Як створювали найбільший у світі олівець

Як роблять олівці