Кеш’ю Піранжі: гігантське дерево-гай у Бразилії

У Бразилії, в районі Pirangi do Norte на узбережжі штату Rio Grande do Norte, росте унікальне дерево кеш’ю, яке називають Cajueiro de Pirangi — Піранжійським кеш’ю або кеш’ю Піранжі. Воно займає площу близько 8500 квадратних метрів, що приблизно відповідає розміру футбольного поля, і за площею дорівнює 70 звичайним деревам кеш’ю.

Кеш’ю Піранжі розкинулося настільки широко, що здалеку виглядає як цілий гай, хоча насправді це один-єдиний організм. Його гілки простягаються на десятки метрів від центрального стовбура, утворюючи суцільний зелений полог. Недивно, що це дерево стало відомою визначною пам’яткою й приваблює безліч туристів.

Цікавий факт

У 1994 році кеш’ю Піранжі було занесено до Книги рекордів Гіннеса як найбільше дерево кеш’ю у світі й відтоді воно залишається однією з найвражаючих природних пам’яток Бразилії.

За місцевими легендами, кеш’ю-гігант було посаджено ще у 1888 році місцевим рибалкою на ім’я Луїс Іньясіо ді Олівейра. Вік дерева точно не встановлено: дехто вважає його просто столітнім довгожителем, а інші припускають, що незвичайне розростання свідчить про вік у кілька сотень або навіть тисяч років.

Як би там не було, щороку дерево дає щедрий урожай. За оцінками, за сезон із нього збирають десятки тисяч соковитих плодів кеш’ю — близько 70–80 тисяч плодів на рік (приблизно 2,5 тонни горіхів).

Дозрівання відбувається в бразильське літо (приблизно з листопада по січень), і туристи можуть вільно збирати плоди, що впали, — їх не продають, а пропонують гостям як сувенір природи.

Чому дерево перетворилося на гай

Такий гігантський розмір дерева пояснюється рідкісною генетичною аномалією. У звичайних дерев кеш’ю гілки ростуть угору, але в Піранжійського кеш’ю — убік. Розростаючись горизонтально, важкі гілки поступово прогинаються під власною вагою й опускаються до землі. І тут проявляється друга аномалія: щойно гілка торкається ґрунту, вона пускає коріння і знову тягнеться вгору, ніби це вже стовбур нового дерева. Цей цикл повторюється знову й знову, тому здалеку здається, що поруч росте цілий гай дерев кеш’ю.

Насправді це один організм, усі частини якого пов’язані спільним коренем. Цікаво, що в межах парку росте й друге (звичайне) дерево кеш’ю, посаджене трохи раніше гіганта, — проте 95 % усієї території займає саме аномальне кеш’ю-гігант.

Головний стовбур рекордного дерева розгалужується на п’ять великих гілок. Чотири з них „мутували“ — тобто мають описану здатність укорінюватися — і саме вони створили величезну мережу стовбурів і гілок гіганта. Лише одна гілка поводиться нормально й перестала рости, впершись у землю. Цю „скромну“ гілочку місцеві жителі жартома назвали «Salário Mínimo» — що перекладається як „мінімальна зарплата“.

Укорінені бічні гілки дають додаткові корінці для живлення дерева, але вони не йдуть глибоко — зазвичай лише на 1–2 метри углиб ґрунту. Водночас головний стовбур пустив корінь приблизно на 20–25 метрів униз, тому вся розрослася „гай“ усе одно критично залежить від центрального стовбура.

Така «фітотератологічна» аномалія (як її назвали агрономи, від грецьких слів „рослина“ + „потворний“) трапляється вкрай рідко й перетворила звичайне дерево кеш’ю на природне диво.

Біологи вважають, що за відсутності перешкод дерево могло б розростися до 30–40 тисяч квадратних метрів, тобто охопити територію в кілька гектарів. Проте на практиці такий неконтрольований ріст неможливий: парк із кеш’ю-гігантом оточений дорогами та житловими кварталами, які обмежують його подальше поширення.

Туристична пам’ятка

Сьогодні кеш’ю Піранжі охороняється державою і перетворене на невеликий парк. Щоб побачити це диво природи, сюди щороку приїжджають тисячі туристів.

Для відвідувачів просто під гілками дерева прокладено дерев’яні доріжки, які дозволяють гуляти розрослимся кеш’ю, немов лісом. У центрі крони облаштовано спеціальний оглядовий майданчик — невелику башточку, з якої відкривається панорамний вид на все переплетіння гілок і узбережжя Атлантики.

Місцеві гіди розповідають гостям історію дерева, пояснюють його особливості. У сезон плодоношення кожен охочий може підняти із землі плід кеш’ю — яскраво-жовте соковите „яблуко кеш’ю“ — і навіть скуштувати його.

Поруч із входом до парку розташована алея сувенірних крамниць: тут продають свіжі смажені горішки кеш’ю, вироби місцевих майстрів та всілякі сувеніри для туристів. На арці біля входу красується гордий напис «O Maior Cajueiro do Mundo» — „Найбільше дерево кеш’ю у світі“.

Щоб підтримувати дерево й парк у належному стані, запроваджено невелику плату за вхід (кошти йдуть на утримання території). Цікаво, що нещодавно в парку навіть з’явився сучасний сервіс — безкоштовний Wi-Fi під кроною, тож відвідувачі можуть одразу ділитися враженнями онлайн.

Величезне дерево кеш’ю стало символом цього району: дорогою до нього вздовж шосе встановлено вказівники у формі горіха кеш’ю, а одна з місцевих марок кашаси (національного алкогольного напою) випускає спеціальний варіант із присмаком кеш’ю. І Піранжійський пляж, і гігантське дерево чудово вписалися в туристичну індустрію регіону, розширивши його всесвітню популярність.

Проблема розростання та обрізки

Бурхливе зростання кеш’ю-гіганта створює й труднощі для місцевих жителів. З часом гілки дерева стали виходити за межі парку. З одного боку, всім зрозуміло, що «зеленого рекордсмена» необхідно берегти — адже він входить до числа головних туристичних атракцій штату. З іншого боку, розрослі гілки почали нависати над сусідніми дорогами й будівлями. Зокрема, гігантське кеш’ю впритул підійшло до шосе Rota do Sol («Дорога Сонця»), що веде на південні пляжі, і в години пік його розросла крона стала причиною заторів. Крім того, мешканці навколишніх будинків побоюються, що гілки, які поширюються, з часом можуть пошкодити їхні будівлі. Виник спірний питання — чи потрібно підрізати дерево?

Думки місцевих розділилися. Одні жителі та міські чиновники наполягають на обрізці: на їхню думку, це дозволить звільнити дорогу, уникнути заторів і убезпечити довколишні будинки. Інші категорично проти, адже ніхто не знає, як кеш’ю відреагує на таке втручання. Є ризик, що порушення його структури призведе до хвороб або загибелі дерева, що стане втратою і для природи, і для туристичної галузі.

Дискусії з цього приводу тривають уже не перший рік. Влада шукає компроміс: так, ще у 2012 році вздовж шосе встановили спеціальну опору-каркас (портал), яка підтримує навислі гілки, не даючи їм заважати руху. Поки що прямої обрізки вдається уникати, і кеш’ю-гігант продовжує рости настільки, наскільки дозволяють відведені йому межі парку.

Як побачити це диво природи

Кеш’ю Піранжі розташоване в муніципалітеті Парнамірін, приблизно за 12 кілометрів на південь від Наталу, столиці штату Ріу-Гранді-ду-Норті. Дерево відкрите для відвідування щоденно з 7:30 до 17:30. Найкращий час для візиту — з грудня по березень, коли дерево плодоносить і можна спробувати свіжі плоди кеш’ю.

Для тих, хто не може відвідати дерево особисто, існують відеоролики та віртуальні тури, що дозволяють побачити це природне диво в усій красі. Наприкінці статті ви знайдете відеорепортажі, де можна оцінити масштаби цього дивовижного дерева.

Суперечка за титул найбільшого дерева кеш’ю

Статус Піранжійського кеш’ю як рекордсмена світу опинився під питанням. В іншому бразильському штаті — Піауї, на узбережжі муніципалітету Cajueiro da Praia, росте ще одне гігантське дерево кеш’ю, яке місцеві жителі назвали Cajueiro-Rei («Королівське кеш’ю»).

Жителі Піауї стверджують, що їхнє дерево насправді більше, ніж знаменитий кеш’ю з Ріу-Гранді-ду-Норті. У 2015–2016 роках була організована наукова експедиція: фахівці Університету штату Піауї ретельно виміряли площу крони конкурента і навіть провели генетичну експертизу, щоб підтвердити, що розрослий гай — це одне дерево, а не кілька зрощених.

Результати дослідження здивували багатьох: площа піауїйського дерева виявилася близько 8800 м², тобто приблизно на 300 м² більше, ніж у кеш’ю Піранжі. Більше того, вік претендента оцінюється приблизно у 200 років (він виріс з однієї-єдиної насінини на початку XIX століття), що значно старше за столітнє дерево на пляжі Піранжі.

Офіційно титул найбільшого дерева кеш’ю і далі залишається за Cajueiro de Pirangi — у Книзі рекордів Гіннеса поки значиться саме воно. Втім, влада штату Піауї впевнена, що це лише питання часу. Державний секретар з туризму Піауї Флавіу Ногейра заявив, що після отримання наукових доказів вони подадуть заявку до Guinness World Records, щоб оскаржити попередній рекорд. За його словами, завоювання титулу приверне до регіону потік туристів і дасть поштовх економіці, тож вони налаштовані рішуче.

У жовтні 2017 року результати дослідження піауїйського дерева були опубліковані в міжнародному науковому журналі, а саме дерево отримало охоронний статус і активно готується до світової відомості.

Сьогодні Cajueiro-Rei у Піауї вже став популярним туристичним об’єктом, навіть без формального рекорду. Місцеві жителі дбайливо ставляться до свого велетня: ще у 2013 році дерево оголосили природною та туристичною цінністю муніципалітету. Під кроною «королівського» кеш’ю прокладені екологічні стежки з гідом, а на вході відкрито інформаційний центр для відвідувачів.

Площа дерева зараз оцінюється приблизно в 8830–8834 м², і щороку воно дає до 90 тисяч плодів кеш’ю — трохи більше, ніж його «колега» в Ріу-Гранді-ду-Норті. Зібрані плоди місцеві виробники використовують для приготування традиційних напоїв, наприклад, кажуїни — натурального прозорого соку з плодів кеш’ю, а горіхи йдуть у продаж після обсмажування. Таким чином, навіть не маючи офіційного світового статусу, піауїйський гігант кеш’ю вже приносить користь людям і природі.

Попри суперечку навколо титулу, обидва бразильські дерева кеш’ю — і Піранжійський Cajueiro de Pirangi, і Піауїйський Cajueiro-Rei — є вражаючими творіннями природи. Їхній унікальний ріст, вражаючі розміри та щедрість урожаю роблять їх справжніми живими пам’ятками.

А для нас, глядачів, можливо, не так уже й важливо, яке з них більше на кількасот метрів: куди важливіше саме диво — можливість прогулятися під кроною найбільшого дерева кеш’ю у світі, відчути себе частиною цієї казкової гаї та захопитися безмежною різноманітністю природи.

Кеш’ю Піранжі — найбільше дерево кеш’ю у світі

Королівське кеш’ю — претендент на титул «найбільше дерево кеш’ю у світі»